Шкребок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
кременеві шкребки оріньяцької культури
Шкребки наскапі або Монтаньє (внизу)

Шкребок — назва найрізноманітніших знарядь і пристосувань, що використовуються в промисловості та побуті.

В археології[ред. | ред. код]

В археології «шкребок» (англ. end-scraper, фр. grattoir) — кам'яне (кременеве, обсидіанове , кварцитове тощо) знаряддя праці, використовувалося з епохи пізнього палеоліту, а також і в наступні епохи, аж до раннього заліза. Являє собою маленьке або мініатюрне скребло.

Зазвичай шкребок являє собою зручної форми відкол (скол) з каменю. Але буває виконаний і на уламку пластини або на уламку аморфної форми. Найчастіше має робочий край дугоподібної форми, але останній може бути прямим, загостреним або іншої форми в залежності від призначення. Може використовуватися бічна сторона сколу. Робоче лезо покрите крутою притупляючою ре́тушшю зносу або нанесеною навмисно. На багатьох стародавніх стоянках більшість знайдених кам'яних знарядь складають шкребки.

Здебільшого застосовувалося при виробленні шкір, а також і для обробки рогу, кістки і дерева. Але остаточно визначити призначення того чи іншого кам'яного знаряддя можливо тільки з використанням методів трасології.

Інструменти з уламків кераміки і металу, застосовувані для обробки шкіри, можуть називатися як шкребками, так за́рівно і шкреблами.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Вікіпедія, видання 2_е, том 39, стор. 265.
  • Дерев'янко А. П., Маркін С. В., Васильєв С. А. Палеолітоведеніе: введення і основи. — Новосибірськ: ВО «Наука». Сибірська видавнича фірма, 1994. — 288 с.- ISBN 2 травня 030873 0
  • Малинова Р., Малина Я. Стрибок у минуле: Експеримент розкриває таємниці древніх епох / Пер. з чеськ. — М .: Думка, 1988. — С. 77, 78. — ISBN 5 244 00188 4
  • Поплевко Г. Н. Методика комплексного дослідження кам'яних індустрій. — СПб: Дмитро Буланин, 2007. — (Праці ИИМК РАН. Т. XXIII). — 388 с. — ISBN 5 86007 521 9
  • Семенов С. А., Коробкова Г. Ф. Технологія найдавніших виробництв: мезоліт — енеоліт. — Ленінград: «Наука», Ленінградське відділення., 1983. — С. 135—190.

Посилання[ред. | ред. код]