Шкурін Ілля Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шкурин Ілля Сергійович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ілля Шкурін
Особисті дані
Народження 17 серпня 1999(1999-08-17)[1][2] (24 роки)
  Вітебськ, Білорусь[3]
Зріст 188 см
Вага 80 кг[4]
Громадянство  Білорусь
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Польща «Сталь»
Номер 17
Юнацькі клуби
Білорусь СДЮШОР ФК «Вітебськ»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2017–2018 Білорусь «Вітебськ» 11 (1)
2019–2020 Білорусь «Енергетик-БДУ» 26 (19)
2020– Росія ЦСКА (Москва) 13 (3)
2021 →  Україна «Динамо» (Київ) 8 (0)
2022 →  Польща «Ракув» 2 (0)
2022–2023 →  Ізраїль «Маккабі» (Петах-Тіква) 30 (14)
2023– →  Польща «Сталь» 16 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2017–2019 Білорусь Білорусь (U-21) 6 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 листопада 2023.

Ілля Сергійович Шкурін[5] (біл. Ілья Сяргеевіч Шкурын, рос. Илья Сергеевич Шкурин, 17 серпня 1999, Вітебськ, Білорусь) — білоруський футболіст, нападник московського ЦСКА, який на правах оренди виступає за «Сталь». Грав за молодіжну збірну Білорусі.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Вітебськ»[ред. | ред. код]

Вихованець СДЮШОР ФК «Вітебськ». З 2016 року почав виступати за дубль «Вітебська». У 2017 році міцно закріпився в дублі, за першу половину сезону забив 11 голів. У липні 2016 року був запрошений на перегляд до київського «Динамо», але незабаром повернувся до Вітебська[6], де став залучатися до основного складу.

23 липня 2017 року дебютував в основній команді в матчі 1/8 фіналу Кубка Білорусі проти «Слуцька» (0:0, пен. 2:4), коли вийшов на заміну на 87-й хвилині, замінивши Антона Матвєєнка, і провів на полі 30 хвилин додаткового часу, створивши ряд небезпечних моментів. Через тиждень, 29 липня, дебютував у Вищій лізі, вийшовши на заміну у другому таймі домашнього матчу проти «Крумкачів» (2:2). У цьому матчі змусив воротаря гостей Євгена Костюкевича порушити правила і отримати червону картку. 5 серпня, у другому своєму матчі у Вищій лізі проти могильовського «Дніпра», вийшов на заміну на 70-й хвилині і забив переможний гол (підсумковий рахунок 2:1), який став для футболіста дебютним в елітному дивізіоні.

З вересня 2017 року і до кінця сезону не з'являвся на полі через травму. Повернувся на поле лише в червні 2018 року; спочатку грав за дубль (де в сезоні 2018 року зумів забити 18 голів), а незабаром знову почав виступати за основну команду, виходячи на заміну.

«Енергетик-БДУ»[ред. | ред. код]

У січні 2019 року достроково розірвав контракт з «Вітебськом»[7], а незабаром переїхав до столиці, ставши гравцем місцевого «Енергетика-БДУ»[8]. У першій половині сезону 2019 року зазвичай виходив на заміну, також виступав за дубль, але згодом утвердився у стартовому складі, ставши головним нападником команди. 27 вересня 2019 року в матчі з «Мінськом» (6:1) Ілля зробив покер[9], а 26 жовтня того ж року забив хет-трик у матчі з мінським «Динамо» (3:3)[10]. В підсумку у сезоні 2019 року Шкурін став найкращим бомбардиром чемпіонату Білорусі з 19 голами, при тому що клуб зайняв лише 12-те місце з 16-ти в турнірній таблиці[11]. Також Ілля був визнаний найкращим нападником чемпіонату.

ЦСКА[ред. | ред. код]

У грудні 2019 року «Енергетик-БДУ» і «Динамо-Берестя» досягли угоди про перехід Шкуріна. Угода була оформлена 8 січня 2020 року і сума трансферу склала $95 тис. Проте вже 9 січня 2020 року відбувся трансфер Шкуріна з брестської команди у московський ЦСКА, сума склала 500 тис. доларів[12]. Білорус підписав контракт з московським «армійцями» на 4,5 роки[13].

29 лютого 2020 року Шкурін дебютував за ЦСКА, вийшовши на заміну в матчі з «Уралом» (1:1), змінивши Алана Дзагоєва[14]. До кінця сезону Ілля зіграв лише в чотирьох матчах чемпіонату. 15 серпня 2020 року він забив перший гол за ЦСКА, вразивши ворота «Тамбова», в результаті матч закінчився перемогою ЦСКА з рахунком 2:1[15]. Загалом до кінця сезону 2020/21 білорус зіграв 13 матчів у РПЛ та забив 3 голи.

«Динамо» (Київ)[ред. | ред. код]

У липні 2021 року поїхав на літній тренувальний збір з київським «Динамо»[16] і вже 9 липня з клубом уклав річну орендну угоду з правом першочергового викупу[17]. Дебютував за нову команду 22 серпня у матчі чемпіонату проти «Десни» (4:0), вийшовши на поле в перерві замість Дениса Гармаша[18]. 14 вересня Ілля вийшов у стартовому складі на матч 1-го туру групового етапу Ліги чемпіонів проти лісабонської «Бенфіки». Гольовими діями не відзначився, був замінений на 59-й хвилині.

У збірній[ред. | ред. код]

1 вересня 2017 дебютував у молодіжній збірній Білорусі в матчі відбіркового турніру до чемпіонату Європи 2019 року проти Греції (0:2), вийшовши на заміну у другому таймі. Восени 2019 року провів ще 5 матчів за молодіжну збірну і забив 1 гол.

У 2019 році білоруські уболівальники стали вимагати від Михайла Мархеля викликати Шкуріна в національну збірну Білорусі на матчі плей-оф Ліги націй, але тренер його ігнорував через конфлікт[19].

У березні 2020 був викликаний в національну збірну Білорусі[20]. У серпні того ж року відмовився виступати за збірну до тих пір, поки Олександр Лукашенко керує країною[21]. У грудні 2020 року Шкуріна було виключено зі списку кандидатів у молодіжну і національну збірні Білорусі з футболу, а також позбавлено пільги, яка давала право на відстрочку від військової служби[22].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Ракув»: 2021-22
Ракув: 2022

Індивідуальні[ред. | ред. код]

  • Найкращий бомбардир чемпіонату Білорусі: 2019 (19 голів)
  • Найкращий нападник чемпіонату Білорусі: 2019
  • У списку 22 найкращих футболістів чемпіонату Білорусі: 2019

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ FBref
  3. ↑ 90minut.pl — 2003.
  4. ↑ а б https://teams.by/shkurin-ilya-sergeevich/player-186495/
  5. ↑ Шкурін Ілля | Українська Премʼєр-Ліга | Офіційний сайт УПЛ - upl.ua. upl.ua. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  6. ↑ Валерий Исаев: «Вместе с киевским „Динамо“ решили, что пока Шкуріну лучше играть в основном составе „Витебска“, а из Украины будут следить». Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  7. ↑ Шкурін покинул "Витебск" - Новости : Football.By : Новости футбола Беларуси и мира. football.by. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  8. ↑ Покинувший "Витебск" нападающий перешел в "Энергетик-БГУ" - Новости : Football.By : Новости футбола Беларуси и мира. football.by. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  9. ↑ FK Minsk - Energetik-BGU Minsk, 27 wrz 2019 - Wyszejszaja liha - Protokół meczowy. www.transfermarkt.pl (пол.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  10. ↑ Energetik-BGU Minsk - Dinamo Minsk, 26 paź 2019 - Wyszejszaja liha - Protokół meczowy. www.transfermarkt.pl (пол.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  11. ↑ Илья Шкурін — лучший бомбардир чемпионата Беларуси-2019. Прессбол. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 21 грудня 2019.
  12. ↑ Ilia Shkurin - профиль игрока 19/20 (рос.). www.transfermarkt.ru. Процитовано 11 січня 2020.
  13. ↑ ЦСКА объявил о трансфере Шкуріна - Новости : Football.By : Новости футбола Беларуси и мира. football.by (ru-ru) . Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  14. ↑ CSKA Moskwa - Ural Jekaterynburg, 29 lut 2020 - Premier Liga - Protokół meczowy. www.transfermarkt.pl (пол.). Процитовано 9 липня 2021.
  15. ↑ ЦСКА одержал победу над «Тамбовом» благодаря дебютному голу Шкуріна. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  16. ↑ Шкурін у п'ятницю пройде медогляд для Динамо і потім полетить на збори. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  17. ↑ Динамо офіційно підписало форварда російського ЦСКА. Футбол 24. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  18. ↑ Шкурін и Антюх дебютировали за «Динамо» в официальном матче, Болбат – за «Десну». UA.Tribuna.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
  19. ↑ Почему лучшего форварда Беларуси нe вызывают в сборную? (рос.). charter97.org. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 14 травня 2020.
  20. ↑ Захар ПЛАТОНОВ | Сайт «Комсомольской правды» (9 березня 2020). В расширенный список сборной впервые попал Шкурін из ЦСКА (рос.). KP.BY — сайт «Комсомольской правды». Процитовано 14 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. ↑ «Уже нельзя молчать, хватит нам всем бояться». Агент — об отказе Шкуріна из ЦСКА играть за Белоруссию при Лукашенко. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  22. ↑ Сергей Сорокин. Илья Шкурін исключён из состава сборной и лишён льготы по отсрочке воинской службы. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 17 грудня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Найкращі бомбардири чемпіонату Білорусі з футболу
1992: Скоробогатько | 1992–93: Барановський / Ромащенко | 1993–94: Качуро | 1994–95: Шавров | 1995: Яромко | 1996: Хлібосолов | 1997: Хлібосолов | 1998: Яромко | 1999: Стрипейкіс | 2000: Василюк | 2001: Давидов | 2002: Стрипейкіс | 2003: Близнюк / Корніленко | 2004: Стрипейкіс | 2005: Стрипейкіс | 2006: Клименко | 2007: Василюк | 2008: Близнюк / Родіонов | 2009: Майкон | 2010: Брессан | 2011: Брессан | 2012: Осипенко | 2013: Родіонов | 2014: Януш | 2015: Януш | 2016: Родіонов / Гордійчук | 2017: Гордійчук | 2018: Савицький | 2019: Шкурін | 2020: Скавиш | 2021: Дарбо | 2022: Абдіхоліков | 2023: Владислав Морозов
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шкурін_Ілля_Сергійович&oldid=41922483