Шкідченко Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шкідченко Володимир Петрович
Шкідченко Володимир Петрович
Володимир Шкідченко під час візиту до Вашингтона

Час на посаді:
12 листопада 2001 — 25 червня 2003
Президент   Леонід Кучма
Попередник Олександр Кузьмук
Наступник Євген Марчук

Час на посаді:
30 вересня 1998 — 13 листопада 2001
Президент Леонід Кучма
Попередник Олександр Затинайко
Наступник Петро Шуляк

Народився 1 січня 1948(1948-01-01) (68 років)
Чита, Російська РФСР,
СРСР СРСР
Звання UA-OF10-ARMY-GEN-GSB-H(2015).png Генерал армії України
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Орден «Знак Пошани»
Державна премія України в галузі науки і техніки

Шкі́дченко Володи́мир Петро́вич (*1 січня 1948, Чита) — військовий діяч України, генерал армії України (08.2001); заступник Глави місії України при НАТО з військових питань (з 03.2004).

Міністр оборони України (12 листопада 2001 — 25 червня 2003).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 1 січня 1948 (м.Чита, Російська РФСР) в сім'ї військовослужбовця; українець; дружина Наталія Анатоліївна; має дочку.

Освіта: Одеське вище артилерійське командне училище ім. М.Фрунзе (1972); Військова академія ім. М.Фрунзе (1979); Військова академія Генштабу ЗС СРСР (1988).

Закінчив СШ в м. Білгород-Дністровському, Одеська область (1966). 1966-70 — студент Московського фізико-технічного інституту.

02.1970-07.72 — курсант Одеського вищого артилерійського командного училища ім. М.Фрунзе.

07.-09.1972 — командир вогневого взводу,

09.1972-09.73 — командир артилерійської батареї, Київський військовий округ.

09.1973-02.75 — начальник штабу — заступник командира артилерійського дивізіону,

02.1975-08.76 — командир артилерійського дивізіону в Групі радянських військ в НДР.

08.1976-06.79 — слухач Військової академії ім. М.Фрунзе.

06.1979-04.83 — заступник командира мотострілецького полку,

04.1983-01.85 — командир укріпленого району,

01.1985-07.86 — нач. штабу — заступник командира навчальної танкової дивізії, Далекосхідний військовий округ;

07.1986-07.88 — слухач, Військова академія Генштабу ЗС СРСР ім. К.Ворошилова;

07.1988-12.91 — командир дивізії, Центральна Група військ; командир дивізії, Закавказький військовий округ;

12.1991-03.92 — 1-й заступник командувача армії, Закавказький військовий округ;

03.1992-07.93 — командувач 6-ї гвардійської танкової армії, Одеський військовий округ;

07.-12.1993 — 1-й заступник начальника Головного штабу ЗС України.

12.1993-02.98 — командувач військ Одеського військовий округ;

02.-09.1998 — командувач військ Південного оперативного командування;

30.09.1998-13.11.2001 — начальник Генерального штабу ЗС України — 1-й заступник Міністра оборони України;

12.11.2001-25.06.03 — Міністр оборони України.

Член Комісії з державних нагород України при Президентові України (12.1998-04.2000), член Комісії державних нагород та геральдики (05.2000-08.03); член Ради національної безпеки і оборони України (07.2000-09.03); член Державної ради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України (з 08.2002); член Державної комісії з питань реформування і розвитку ЗС України, інших військових формувань, озброєння та військової техніки (з 03.2003).

Генерал-лейтенант (31.12.1992). Генерал-полковник (12.05.1994). Генерал армії України (23 серпня 2001).

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Міністри оборони України
12 листопада 200125 червня 2003
Наступник:
Кузьмук Олександр Іванович
11 липня 199624 жовтня 2001
Марчук Євген Кирилович
25 червня 200323 вересня 2004
Попередник: Емблема ГШ ЗСУ.png
Начальник Генерального штабу Збройних Сил України — перший заступник Міністра оборони України
30 вересня 199813 листопада 2001
Наступник:
Затинайко Олександр Іванович
12 березня 199630 вересня 1998
Шуляк Петро Іванович
27 листопада 20018 лютого 2002


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.