Шлейф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
  • Шлейф (від нім. Schleife), заст. трен[1] (від фр. traîne) — довгий поділ сукні. Шлейфи деяких старовинних суконь (зокрема, царюючих осіб) сягали довжини кількох метрів. У переносному сенсі «шлейф» — слід, смуга (на воді, в повітрі) від руху чого-небудь[2].

Техніка[ред. | ред. код]

  • Шлейф — сільськогосподарське знаряддя для вирівнювання та легкого поверхневого розпушування ґрунту[2].
  • Шлейф — провідник у вигляді петлі, що використовується в магнітоелектричних осцилографах та гальванометрах для визначення місця пошкодження лінії зв'язку та інших потреб[2].
  • Шлейф — відрізок лінії передачі, що його застосовують для настроювання надвисокочастотних приладів[2].
  • Шлейф у технологіях свердловинного видобування — багатозначний термін:
    • Викидний трубопровід для відведення рідин і газів від гирла свердловини до збірного пункту або до устаткування підготовки продукції свердловин.
    • Викидний газопровід від свердловини до промислового газозбірного пункту або до газозбірного колектора.

Комп'ютерна складова[ред. | ред. код]

  • Шлейф — група паралельних провідників у вигляді стрічки, що з'єднує дві частини електронного пристрою.

Геологія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]