Шляхетні волоцюги (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шляхетні волоцюги
Noble tramps
Жанр музично-комедійний бойовик
Режисер Олександр Березань
Продюсер Дмитро Кравченко
Сценарист Тарас Боровок, Дмитро Наумов
У головних
ролях		 Ірина Гришак
Іван Шаран
Юрій Хвостенко
Оператор Юрій Король
Кінокомпанія Ganza Film
Дистриб'ютор UFD (Україна)[1]
Тривалість 103 хв.
Мова українська
Країна Україна
Рік 2018
Дата виходу 27 вересня 2018 (Україна)[1]
Кошторис ₴37 млн.
Касові збори ₴0.9 млн.[2]
IMDb ID 7786752
volocugyfilm.com.ua

«Шляхетні волоцюги» (англ. Noble tramps) — музично-комедійний бойовик про пригоди батярів[3] режисера Олександра Березаня[4]. Події фільму відбуваються у Львові, у 1938-39 роках.

Ремейк польської комедії 1939 року «Волоцюги» (пол. Włóczęgi).

Всеукраїнська прем'єра картини відбулася 27 вересня 2018 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

Львівські батяри Бодя та Мірек займаються дрібними крадіжками, бʼються з кіндерами (іншою кримінальною субкультурою), мають багато друзів і є популярними серед дівчат. Їм подобається юна дівчина Христя, але вона вже закохана у вуличного ляльковода Збишека.

Тим часом німецькі нацисти намагаються добути для фюрера легендарний браслет перемоги Александра Македонського, який приносить перемогу його власнику. За їхніми даними, браслет знаходиться у Львові у баронеси фон Кайзерлінг-Дорн. В пошуках браслета до Львова вирушає штандартенфюрер Ріббентроп. Радянські спецслужби дізнаються про плани нацистів і в пошуках браслета відправляють до Львова своїх анентів. Ріббентроп приходить до баронеси і пропонує їй гроші за браслет. Вона згадує, що браслет був у її дочки, яка втекла з дому з актором, і розуміє, що тепер він має бути у Христі, її онуки, з якою вона не підтримує жодних контактів.

Коли батяри заради розваги закидують яйцями солістку оперного театра, від серцевого нападу помирає режисер Тадеуш, дядько й опікун Христі. Розраховуючись з копачами на кладовищі, Христя не має грошей, і віддає їм свій браслет. Бодя та Мірек, відчуваючи провину за смерть дядьки Тадеуша, стають опікунами Христі.

В подальшій серії кумедних сцен баронеса, нацисти, радянські шпигуни й батяри полюють за браслетом і Христєю. Браслет, змінивши кількох власників, випадково потрапляє до Збишека, який дарує його Христі. Бодя та Мірек несуть його до ювеліра, який робить з нього копію. Зрештою, радянські агенти опиняються у львівській божевільні, фальшивий браслет потрапляє до Гітлера, а справжній браслет Христя віддає Боді й Міреку, і вони успішно перевіряють його вдачу у вуличній бійці з кіндерами.

У ролях[ред. | ред. код]

Виробництво[ред. | ред. код]

Кошторис[ред. | ред. код]

Проєкт фільму «Шляхетні Волоцюги» став одним із переможців Дев'ятого конкурсного відбору Держкіно. Загальний бюджет стрічки ₴37 млн, з них Держкіно оплатило 50 % (₴18.6 млн.)[5][6].

Фільмування[ред. | ред. код]

Знімання відбулося у Львові в серпні-жовтні 2017 року[7].

Реліз[ред. | ред. код]

Предпрем'єрний показ фільму у київському кінотеатрі Cinema-Citi відбувся 25 вересня 2018 року[8]. У широкий український прокат стрічка вийшла 27 вересня 2018 року.

Відгуки кінокритиків[ред. | ред. код]

Значна кількість українських кінокритиків схвально відгукнулися про фільм[9][10][11][12][13][14].

Попри позитивні відгуки більшості українських кінокритиків, були й такі що відгукнулися про фільм вкрай негативно[15][16][17][18][19]. Зокрема серед кінокритиків які розкритикували фільму був кінооглядач видання «Варіанти» Олександр Ковальчук, який порівняв фільм з мовно-шизофренічними серіалами телеканалу 1+1 «Догори дриґом» та «Останній москаль» та назвав фільм «відрижкою русского міра»[17].

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Список нагород та номінацій фільму «Шляхетні волюцюги»
Кінофестиваль/Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат Дж
7-й Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат» 2018 Приз за найкращу операторську роботу Юрій Король Перемога [20]
Премія «Золота дзиґа» 19.04.2019 Найкращий оператор-постановник Юрій Король Номінація [21]
Найкращий художник-постановник Володимир Романов Номінація
Найкраща пісня «Кобіти» (гурт RayBand) Номінація
Найкращий художник із гриму Ольга Ахтарнія Номінація
Найкращий художник з костюмів Марія Керо Перемога

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Шляхетні волоцюги. Ukrainian Film Distribution. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
  2. ↑ Ukraine Box Office (September 27–30, 2018) [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // BOM, 2018 (англ.)
  3. ↑ Що за фільм знімають у центрі Львова: 8 фактів про «Шляхетних волоцюг». Фото. tvoemisto.tv. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  4. ↑ У Львові знімають авантюрну комедію "Шляхетні волоцюги". 5 канал (uk-UA) . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  5. ↑ Оголошено переможців Дев'ятого конкурсного відбору кінопроектів. sinua.dergkino.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  6. ↑ У виробництві авантюрна музична комедія Олександра Березаня «Шляхетні Волоцюги». dergkino.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  7. ↑ Держкіно переглянуло завершену виробництвом музичну комедію «Шляхетні волоцюги» [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Держкіно, 20/04/2018
  8. ↑ Запрошуємо на прем'єру музично-комедійного бойовика «Шляхетні волоцюги» [Архівовано 29 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Держкіно, 23/09/2018
  9. ↑ Віталій Гордієнко. Шляхетні волоцюги — Огляд фільму // Загін кіноманів на Youtube, 26 вересня 2018
  10. ↑ Тайлер Андерсон. «ШЛЯХЕТНІ ВОЛОЦЮГИ» — НАРЕШТІ ГОДНА УКРАЇНСЬКА КОМЕДІЯ? | ОГЛЯД ФІЛЬМУ ВІД GEEK JOURNAL [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] // Geek Journal на Youtube, 29 вересня 2018
  11. ↑ Катерина Сліпченко. «Шляхетні волоцюги»: танцюють всі! У прокат вийшов музичний фільм про львівських батярів [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Zaxid.net, 27 вересня 2018
  12. ↑ Марина Мойніхан. «Шляхетні волоцюги»: що батярові добре, те росіянину блямаж. Західноукраїнський колорит — не єдиний двигун хуліганської комедії Олександра Березаня [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Телекритика, 27 вересня 2018
  13. ↑ Антон Філатов. «Шляхетні волоцюги»: ретрохіпстери рятують світ [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Телеканал 112, 30 вересня 2018
  14. ↑ Ніна Головченко. Стьоб як стильова домінанта фільму «Шляхетні волоцюги» [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Буквоїд, 30 вересня 2018
  15. ↑ Андрій Кокотюха. Безвідповідальні волоцюги, або Чому практично всі українські комедії — не смішні? [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.] — Детектор медіа, 7 жовтня 2018
  16. ↑ Ігор Грабович. Волочіться й далі [Архівовано 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Детектор медіа, 1 жовтня 2018
  17. ↑ а б Олександр Ковальчук. Шляхетні волоцюги. Тупориле гівенце про Львів від емеритурного режисера-бздурника з Донецька. [Архівовано 29 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Варіанти, 28 вересня 2018
  18. ↑ Дмитро Десятерик. «Шляхетні волоцюги»: nice try, або Крок до повноцінної комедії [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Opinion.com, 5 жовтня 2018
  19. ↑ Ярослав Підгора-Гвяздовський. «Шляхетні волоцюги»: Нові пісні про старе. Кіно дня [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] — Укрінформ, 2 жовтня 2018
  20. ↑ Оголошуємо список переможців!. Трускавецький міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат». Архів оригіналу за 11.11.2018. Процитовано 11.11.2018.
  21. ↑ Лілія Зінченко. Оголошено переможців кінопремії «Золота Дзиґа 2019» (ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК). Детектор медіа. 19.04.2019. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 19.04.2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шляхетні_волоцюги_(фільм)&oldid=41356502