Шлях на Голгофу (Тіціан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Шлях на Голгофу»
Titian (Tiziano Vecellio) - Carring of the Cross.jpg
Автор Тіціан
Час створення 1565
Розміри 89,5 × 77 см
Матеріал олія на полотні
Місцезнаходження Ермітаж (Росія, Петербург)

«Шлях на Голгофу» або «Несення хреста» (італ. Cristo portacroce) — картина роботи пізнього періоду творчості Тіціана, художника з Венеції доби Відродження.

Історичний нарис[ред.ред. код]

Серед сучасників Тіціана до сюжету «Шлях на Голгофу» зрертались різні майстри західної Європи, серед яких -

Всі вони насичували композицію подробицями та деталями, аби найбільш повно відтворити трагічну подію шляху Христа на місце страти з важкою ношею на плечах. Кількість подробиць в картині Пітера Брейгеля старшого була такою значною, що майстер відважився на створеня панорамного пейзажу, наче боявся пропустити жоден з епізодів біблійної розповіді.

Абсолютно іншим шляхом в створенні власної композиції пішов Тиціан. На невеликому прямокутному полотні лише дві постаті - Христос та Йосип Арімафейський. Художник наче мовчазно звертався до уяви глядача та його знання сюжету, яке і домальовувало усі необхідні подробиці. Здивування викликає дерев'яний парапет понизу картини. Глядач наче знаходиться в домівці, повз яку йде трагічна хода.

Парапет - відома деталь багатьох портретів доби венеціанського кватроченто. Він слугував візуальним кордоном, додатковою перешкодою між реальністю і художнім простором картини. Парапет слугував для монограм чи підпису імені зображеного, підпису самого художника, зобаження медалей, посвят або залишався незайманим.

Парапет можна бачити в портретах пензля -

Сховав за парапет свого невідомого венеціанця і Джорджоне (Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)). Полюбляв парапет і Тіціан в ранішній період творчості. Саме за ним у свій час він розмістив і так звану «Слов'янку», і Лодовіко Аріосто. В картинах на біблійні сюжети він використовував парапет зрідка. Якщо картину відразу планували залишити вдома, то зрозуміло, чому в неї замалі розміри ( 89,5 × 77 cm ) і лише дві постаті. Особа з велетенською уявою, Тиціан міг уявно домалювати на ній все, що потрібно.

Провенанс[ред.ред. код]

Картина походить з власного будинку Тіціана в Венеції. Домівку самотнього і померлого на той час художника придбала родина Барбаріго. В зібранні Барбаріго картина перебувала до середини 19 ст., коли у 1850 р. продала родинну картинну галерею імператору Російської імперії. З родинної колекції Барбаріго походять майже всі відомі картини Тіціана з музею Ермітаж, серед яких -

  • Каяття Марії Магдалини
  • Христос-пантократор
  • Катування Святого Себастьяна (пізній твір )
  • Папа римський Павло ІІІ
  • Шлях на Голгофу або Несення хреста.

Див. також[ред.ред. код]