Шмалько Андрій Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Андрій Микитович Шмалько (1903(1903), село Перепелицівка Валківського повіту Харківської губернії, тепер Валківського району Харківської області — 17 лютого 1974, Харків) — український радянський і державний діяч. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в 1938—1940 р. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Кандидат історичних наук. Ректор Українського фінансово-економічного інституту (тепер Київського національного економічного університету).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині, батько працював на шахтах. У грудні 1916 — січні 1918 р. — наймит у поміщиків Левченка та Красицького. У січні 1918 — березні 1921 р. — чорнороб Валківського цегельного заводу Харківської губернії. У 1920 році вступив до комсомолу.

У березні 1921 — липні 1922 р. — червоноармієць, кулеметник 3-го комуністичного батальйону особливого призначення (ЧОН) 9-го Богодухівського полку РСЧА.

У липні 1922 — вересні 1923 р. — курсант Харківської губернської партійної школи. У вересні 1923 — квітні 1924 р. — робітник Янківського і Гутянського цукрових заводів Харківської губернії. У квітні 1924 — листопаді 1925 р. — завідувач організаційного відділу Охтирського окружного комітету комсомолу (ЛКСМУ) Харківської губернії.

Член РКП(б) з серпня 1924 року.

У листопаді 1925 — вересні 1927 р. — у Червоній армії: служив червоноармійцем і політпрацівником 3-ї авіаційної ескадрильї 20-го Київського авіаційного парку.

У вересні 1927 — березні 1930 р. — студент Комуністичного університету імені Артема у Харкові.

Брав активну участь у процесах колективізації в Українській РСР на початку 30-х років. У 1929 — 1930 р. — уповноважений з хлібозаготівлі на Полтавщині. У березні 1930 — листопаді 1931 р. — пропагандист ЦК КП(б)У по колективізації та організаційно-масовій роботі в місті Шепетівці.

У листопаді 1931 — березні 1934 р. — студент Харківського електротехнічного інституту.

У березні — серпні 1934 р. — заступник начальника політичного відділу Кашманівської машинно-тракторної станції Карлівського району Харківської області. У серпні 1934 — лютому 1935 р. — заступник начальника політичного відділу Лозівської машинно-тракторної станції Харківської області. У лютому 1935 — лютому 1936 р. — заступник директора з політичної частини Лозівської машинно-тракторної станції Харківської області.

У вересні 1936 — січні 1938 р. — слухач історико-партійного відділення Інституту червоної професури у Москві.

У січні — листопаді 1938 р. — 2-й секретар Харківського обласного комітету КП(б)У. 26 червня 1938 року був обраний депутатом до Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Валківській виборчій окрузі № 235 Харківської області. У 1938 році деякий час перебував у тюремному ув'язненні.

У січні 1939 — січні 1940 р. — начальник транспортного відділу Харківського електромеханічного і турбогенераторного заводу імені Сталіна.

У січні 1940 — жовтні 1941 р. — директор Українського фінансово-економічного інституту у Харкові. У жовтні 1941 — серпні 1942 р. — директор Українського фінансово-економічного інституту у місті Ташкенті. У 1942 році закінчив Ташкентський фінансово-економічний заочний інститут.

У серпні 1942 — листопаді 1946 р. — у Червоній армії. Навчався у танковому училищі, з липня 1943 року служив лектором політичного відділу 4-ї Гвардійської танкової армії Брянського і 1-го Українського фронтів.

У листопаді 1946 — травні 1948 р. — секретар Миколаївського обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

У травні 1948 — вересні 1952 р. — завідувач кафедри марксизму-ленінізму Харківського сільськогосподарського інституту. У 1952 році захистив кандидатську дисертацію з історичних наук.

У вересні 1952 — вересні 1953 р. — старший викладач Харківського фармацевтичного інституту. У вересні 1953 — травні 1956 р. — викладач, а у травні 1956 — вересні 1962 р. — доцент Харківського медичного інституту. У вересні 1962 — червні 1971 р. — доцент Харківського авіаційного інституту.

З червня 1971 року — на пенсії у Харкові.

Звання[ред. | ред. код]

  • капітан
  • майор

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]