Шмаринов Дементій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дементій Олексійович Шмаринов
рос. Дементий Алексеевич Шмаринов
Шмарінов Д. О.jpg
Народження 29 квітня (12 травня) 1907
Казань, Російська імперія[1]
Смерть 30 серпня 1999(1999-08-30) (92 роки)
  Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність художник
Член Спілка художників СРСР
Нагороди
орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
Ленінська премія Сталінська премія
Звання Народний художник СРСР

CMNS: Шмаринов Дементій Олексійович на Вікісховищі

Дементій Олексійович Шма́ринов (рос. Дементий Алексеевич Шмаринов; нар. 12 травня 1907, Казань — пом. 30 серпня 1999, Москва) — радянський і російський живописець, графік, ілюстратор, монументаліст, плакатник, педагог. Член Спілки художників СРСР з 1967 року, дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1953 року (потім — Російської академії мистецтв), член-кореспондент Анадемії мистецтв Німецької Демократичної Республіки з 1975 року[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 29 квітня (12 травня) 1907(19070512) року в Казані у сім'ї агронома. У 19191922 роках навчався в київській студії М. А. Прахова, у 19231928 роках в Москві, в школі-студії К. П. Чемко, де його наставником був Д. М. Кардовский.

З 1927 року працював в Державному видавництві над дитячими книгами в якості художника-ілюстратора. Член Товариства художників книги з 1931 року.

У 19591961 обіймав посаду голови правління Московського відділення Спілки художників РРФСР, в 19661968 і 19721973 роках — пост голови правління Спілки художників СРСР. У 19621966 керував творчою майстернею графіки в Москві[2].

Помер в Москві 30 серпня 1999 року. Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював переважно в галузі книжкової графіки. У 19381939 роках пробував свої сили в області монументального живопису. У складі бригади художників виконав декоративні монументально-пропагандистські панно «Майстри стахановських врожаїв» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці, а також «Знатні люди Країни Рад» на Всесвітній виставці в Нью-Йорку (не збереглися)[2].

Завоював популярність, перш за все, як художник книги — починаючи з ілюстрацій до «Життя Матвія Кожем'якіна» М. Горького, які він створював в контакті з автором. Створив малюнки до книг:

Працював у галузі станкового живопису, найбільш відомі його роботи на тему Другої світової війни:

  • серія малюнків «Не забудемо, не пробачимо!», 1942;
  • картина «На відвойованої землі», 1944—1945.

Створив ряд яскравих антифашистських плакатів:

  • «Фашисти не пройдуть» (1941);
  • «Раздавить фашистське чудовисько» (1941);
  • «Помстись» (1942);
  • «Воїн Червоної армії! Відплати ворогові за кров і сльози радянських людей!» (1942);
  • «Я чекаю тебе, воїн-визволитель!» (1942);
  • «Слава визволителям України!» (1943);
  • «Воїн, відповідай Батьківщині перемогою!» (1943);
  • «Слава визволителям України! Смерть німецьким загарбникам» (1943);
  • «В богатирських подвиги внучат бачу дідівську славу!» (1943).
«Чехи. Словаки. Поляки. Червона Армія несе звільнення від фашистського ярма!»

У 1945 році зробив один з найбільш емоційних плакатів присвячених останнім дням війни і перемозі над фашизмом: «Чехи. Словаки. Поляки. Червона Армія несе звільнення від фашистського ярма!».

Інші картини:

  • «Герої севастопольського повстання 1905 року» (1956);
  • «В. І. Ленін на параді Всевобучу» (1957).

Автор книги «Годы жизни и работы» (1989).

Живописні та графічні твори художника знаходяться в колекціях провідних російських музеїв: Державної Третьяковської галереї, Російського музею, Державному музеї образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна і інших. Тиражні плакати зберігаються в фондах Російської державної бібліотеки, Наукової бібліотеки Російської академії мистецтв, Державному історико-меморіальному музеї-заповіднику «Сталінградська битва»[2].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

меморіальна дошка

30 червня 2015 року в Москві, на будинку по вулиці Біговій, 7/9, де в 19571968 роках жив і працював художник, встановлено меморіальну дошку. Автор погруддя — академік В. Ю. Цигаль. Композиційне рішення належить авторському колективу: скульптор — О. В. Цигаль, архітектори — Є. В. Полянцев, В. Є. Полянцев[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]