Шмаров Валерій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шмаров Валерій Миколайович
Шмаров Валерій Миколайович
Генеральний директор Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»
13 червня 2002 — 3 березня 2005
Президент Леонід Кучма, Віктор Ющенко
Попередник Олександр Коваленко (в. о.)
Наступник Сергій Бондарчук
3-й Міністр оборони України
10 жовтня 1994 — 8 липня 1996
(в. о. 25 серпня 1994 — 10 жовтня 1994)
Президент Леонід Кучма
Попередник Віталій Радецький
Наступник Олександр Кузьмук
Віце-прем'єр-міністр України з питань військово-промислового комплексу
13 червня 1993 — 11 липня 1995
Президент Леонід Кравчук, Леонід Кучма
Народився 14 серпня 1945(1945-08-14)
Жолоби, Томашпільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР СРСР
Помер 14 жовтня 2018(2018-10-14) (73 роки)
Київ, Україна Україна[джерело?]
Похований Берковецьке кладовище
Відомий як політик
Країна СРСР і Україна
Alma mater Київське вище загальновійськове командне училище
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Іменна вогнепальна зброя
Державна премія України в галузі науки і техніки
Підпис Файл:Валерій Шмаров у 1996

Вале́рій Микола́йович Шма́ров (14 серпня 1945(19450814), с. Жолоби, Томашпільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР — пом. 14 жовтня 2018, м. Київ,[джерело?] Україна) — український політик, 3-й Міністр оборони України. Доктор технічних наук (2006), професор Національного авіаційного університету (2004), директор Аерокосмічного інституту (з 05.2005), професор; президент Асоціації підприємств авіапромисловості України «Укравіапром».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 серпня 1945 (с. Жолоби Томашпільського району Вінницької області); українець; батько Микола Петрович (1914—1968); мати Єфросінія Йосипівна (1923—2006); дружина Ольга Вікторівна (1947) — викладач військ. ліцею; дочка Катерина (1968—2012) — інженер; син Тимур (1976) — офіцер.

Освіта: Київський технікум радіоелектроніки (1966), радіотехнік; Київський університет ім. Т.Шевченка (1972), економіст; кандидатська дисертація «Принципи побудови лазерних систем визначення місцевої вертикалі космічного апарату» (1996); докторська дисертація «Методи дистанційного контролю геометричних параметрів великогабаритних виробів» (Національний авіаційний університет, 2006).

06.1993-07.95 — Віце-прем'єр-міністр України з питань діяльності ВПК. З 08.1994 — в.о. Міністра оборони України. 10.1994-07.95 — Віце-прем'єр-міністр — Міністр оборони України. 10 жовтня 1994—8 липня 1996 — Міністр оборони України, одночасно за посадою Член Ради національної безпеки і оборони України.

З травня 1998 по травень 2002 — Народний депутат України 3-го скликання, обраний по виборчому округу № 173 Харківська області. З'яв. 59.8 %, за 31.4 %, 18 суперників. На час виборів: президент Асоціації державних підприємств авіаційної промисловості «Укравіапром». Член фракції НДП (травень 1998 — лютий 2000), член групи «Солідарність» (з лютого 2000). Член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 1998).

З 07.1997 — президент Асоціації підприємств авіапромисловості України «Укравіапром». Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 220, м. Київ, самовисування. За 4.15 %, 5 з 21 претендентів. На час виборів: народний депутат України, член Української партії «Єдність».

13.06.2002-03.05.05 — ген. директор Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення. Депутат Київської облради народних депутатів (травень 1990 — липень 1994). Був членом Президії Ради національної безпеки при Президентові України.

Дійсний член Української технологічної академії (1996).

Автор (співавтор) близько 40 наукових праць з питань діагностики поверхонь складної форми за допомогою лазерних далекомірів.

Володів англійською мовою.

Захоплення: історична література, театр, плавання, садівництво.

Помер 14 жовтня 2018[1][2] року у Києві[джерело?] на 74-му році життя, похований на Берковецькому кладовищі[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Помер екс-міністр оборони України /ZIK, 15.10.2018/. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018. 
  2. У Києві провели в останню путь Валерія Миколайовича Шмарова /Міноборони України, 17.10.2018. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018. 
  3. Редакция, ТСН (15 жовтня 2018). На 74 году жизни скончался вице-премьер и экс-министр обороны Украины. ТСН. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 24 січня 2022. 
  4. Указ Президента України № 829/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій». Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 13 липня 2013. 
  5. Указ Президента України № 709/95 від 3 серпня 1995 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Іменна вогнепальна зброя“». Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 13 липня 2013. 
  6. Указ Президента України № 1171/2002 від 16 грудня 2002 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2002 року». Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 13 липня 2013. 
  7. Постанова КМ України № 1211 від 4 серпня 2000 р. «Про нагородження Шмарова В. М. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»

Посилання[ред. | ред. код]

Військові посади
Попередник:
Віталій Радецький
Міністр оборони
25 серпня 1994 — 8 липня 1996
Наступник:
Олександр Кузьмук