Шовкопляс Ганна Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ганна Михайлівна Шовкопляс
Шовкопляс Анна Михайловна.jpeg
Народилася 11 травня 1920(1920-05-11)
Київ
Померла 28 вересня 2001(2001-09-28) (81 рік)
Київ
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність археолог
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Сфера інтересів археологія, музеєзнавство
Заклад Національний музей історії України
Вчене звання провідний науковий співробітник
Відома завдяки: давньослов'янське поселення на Почайні
У шлюбі з Шовкопляс Іван Гаврилович
Діти Шовкопляс Тетяна Іванівна, засновник ГР Почайна

Га́нна Миха́йлівна Шовкопля́с (11 травня 1920(19200511) — 28 вересня 2001) — український вчений-археолог, музеєзнавець. Дослідник унікальної пам'ятки давніх та ранньосередньовічних слов’ян на території Києва (Оболонь). У верхів'ї річки Почайни у 1964-1974 рр. під її керівництвом було знайдено та дослiджено найбільше за площею і щільності забудови (25 тис. кв.м., 66 жител), унікальне по розташуванню жител (трьома витягнутими овалами) поселення зарубинецької археологічної культури, що безперервно існувало з II століття до н.е. до сер. II ст. нашої ери, а потім, як поселення празької археологічної культури існувало до VI ст. н.е..

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась 11 травня 1920 р. в Києві у сім'ї службовця. З 1927 по 1937 р. навчалась у київській середній школі № 95. У 1937 р. Ганна Михайлівна Василенко вступила на історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, якій закінчила у 1944 р.

Після закінчення навчання вона прийшла на роботу в Державний історичний музей, де й працювала до останніх своїх днів. За 57 років Ганна Михайлівна пройшла шлях від наукового співробітника відділу «Київської Русі» до завідувача відділу археологічних фондів, проживши в музеї і разом з музеєм цікаве і насичене подіями життя. В тяжкі повоєнні роки вона разом з іншими співробітниками розбирала археологічні колекції, вивезені під час окупації до Німеччини, які у 1947 р. були повернуті до Києва, брала участь у відбудові експозиції музею.

Окрім фондової роботи, протягом багатьох років Ганна Михайлівна читала цікаві та змістовні лекції для фахівців та широкого загалу, проводила екскурсії в експозиції музею та до історичних місць України. Вона брала участь у побудові нових музейних експозицій, була одним з авторів таких виставок, як «1500-річчя Києва», «З історії символіки України», «З історії кераміки» та ін.

Український вчений — археолог

Ганна Михайлівна була активним учасником багатьох археологічних експедицій з дослідження давніх пам'яток на території України, зокрема, вона працювала на розкопках поселень у Луці-Врубловецькій на Дністрі, Пеньківці на Тясмині, а також в експедиції «Великий Київ». В 1945 році брала участь в Пороській археологічній експедиції. В 19501960-х рр. разом з своїм чоловіком, відомим вченим Шовкоплясом Іваном Гавриловичем, брала участь у розкопках Мізинської та Добраничівської палеолітичних стоянок.

Протягом 19651974 рр. Ганна Михайлівна очолювала велику експедицію Державного історичного музею та Київської міської організації Товариства охорони пам'яток історії та культури з дослідження поселення Оболонь (Луг 4). Завдяки широким розкопкам ця унікальна пам'ятка до нашого часу залишається найбільшим розкопаним поселенням зарубинецької археологічної культури рубежу нашої ери, до якої належить переважна більшість з 64 досліджених жител та 918 господарських ям. Значний науковий інтерес становлять також кілька жител празької культури VVI ст. — часів появи слов'ян на історичній арені. Повне видання матеріалів досліджень ще чекає свого часу, однак величезна колекція матеріалів з Оболоні в цілковитому порядку зберігається у фондах музею, що дозволяє завершити її опрацювання.

В останні роки Ганна Михайлівна займала посаду провідного наукового співробітника відділу археологічних фондів. У зв'язку з підготовкою до 100-річного ювілею з часу заснування музею, вона здійснила велику роботу з вивчення архівних матеріалів, пов'язаних з історією музею, його фундаторів та співробітників.

Праці[ред. | ред. код]

Підготувала ряд публікацій, присвячених засновникам музею та видатним археологам, чиї імена багато років замовчувались, зокрема В. В. Хвойці, Б. І. та В. Н. Ханенкам, Терещенкам, О. О. Бобринському, С. А. Мазаракі, В. В. Антоновичу, К. М. Мельник-Антонович, О. Н. Оглобліну, С. С. Магурі, Т. М. Мовчанівському та ін.

  • Шовкопляс Ганна Михайлівна, За покликом серця: Пам'ятки історії та культури в житті і творчості Т. Г. Шевченка / Г. М. Шовкопляс, І. Г. Шовкопляс ; відп. ред. В. С. Бородін ; ред. А. Г. Пеккер ; оформ. худ. Л. В. Демчишин. — К.: Наукова думка, 1990. — 168 с. : іл. — Бібліогр.: с.152-160. — ISBN 5-12-001196-9.
  • Шовкопляс Ганна Михайлівна (1920—2001). Сильвестр Сильвестрович Магура // Археологія. 1992. Вип. 2. — С.109-115.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ковтанюк Н. Г., Шовкопляс Ганна Михайлівна (11 травня 1920—2001). Сторінки історії музею, 20-50-ті роки ХХ ст. // Національний музей історії України: Його фундатори та колекції. К., 1999.
  • Строкова Л. В., Терпиловский Р. В., Ганна Михайлiвна Шовкопляс: 1920—2001 // Киевский Альбом. — Вып.2. — 2002. — С.78-79.

Посилання[ред. | ред. код]