Перейти до вмісту

Шоломинь

Координати: 49°44′20″ пн. ш. 24°11′20″ сх. д. / 49.73889° пн. ш. 24.18889° сх. д. / 49.73889; 24.18889
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Шоломинь
Герб Шоломиня Прапор Шоломиня
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Давидівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46060090230010616 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Шоломинь 
Основні дані
Засноване 1486
Населення 793
Площа 1,31 км²
Густота населення 605,34 осіб/км²
Поштовий індекс 81158[1]
Телефонний код +380 3230[2]
Географічні дані
Географічні координати 49°44′20″ пн. ш. 24°11′20″ сх. д. / 49.73889° пн. ш. 24.18889° сх. д. / 49.73889; 24.18889
Середня висота
над рівнем моря
263 м[3]
Водойми річка Горожанка
Місцева влада
Адреса ради 81156, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Звенигород
Карта
Шоломинь. Карта розташування: Україна
Шоломинь
Шоломинь
Шоломинь. Карта розташування: Львівська область
Шоломинь
Шоломинь
Мапа
Мапа

CMNS: Шоломинь у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Шоломинь (інша назва — Шоломия) — село в Україні, у Давидівській сільській громаді Львівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська рада. Населення становить 793 особи.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом тече річка Горожанка.

Символіка

[ред. | ред. код]

Герб: У синьому полі золоте колесо з воза, з боків і знизу від нього 3 срібні стоси солі, у золотій частині три сині шоломи.

Герб і прапор села Шоломинь затверджено рішенням Звенигородської сільської ради №58 від 22 липня 2003 року. Автор проекту — А. Гречило.

Символи підкреслюють історичне значення поселення як центру солеваріння (топки) та торгівлі (колесо). Три шоломи асоціюються з назвою села (тому герб є промовистим) та позначають його розміщення поблизу княжого Звенигорода.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про село належить до XV століття і датується 29 січня 1486 року В документі йдеться про те, що краківський воєвода Ян Амор Юніор з відомого в Польському Королівстві роду Тарновських, дарує корчму римо-католицькому костелу в Старому Селі[4]. Щонайменше, вже у 1515 році (за податковим реєстром) Шоломия належала сину цього магната, теж Яну–Амору. У 1553 році село як шлюбний посаг в складі старосільських маєтків перейшло у власність іншого відомого магната і князя Великого князівства Литовського Костянтина–Василя Острозького, який одружився з Софією Тарновською. Згодом селом володіли пани Заславські, нащадки з роду Острозьких[5].

Станом на 1578 рік в селі проживали 13 сімей загородників та 10 комірників, але про повнонадільних селян-кметів не зазначено. Натомість уже в реєстрі 1609 року згадано, крім 3 загородників, кметів і 10 халупників[6].

У XVII столітті Шоломия зазнала сильного спустошення внаслідок татарських набігів 1626 та 1629 років і, зокрема, у 1648 році, під час Хмельниччини. За реєстром 1600 року податок з села становив 23 злотих 18 грош, у 1609 році — 9 злотих 23 гр. (причина невідома), а 1649 року — узагалі 2 злотих[5].

У 1939 році в селі мешкало 940 осіб (810 українців греко-католиків, 55 українців римо-католиків, 30 поляків, 35 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв)[7].

Одна із місцевих вулиць, Вишенька, походить від назви однойменного села на Яворівщині, мешканці якого були переселені сюди після створення там військового полігону у 1940 році[8].

У ніч з 10 на 11 червня 1944 року лісовими частинами Армії Крайової чисельністю близько 100-120 осіб було вчинено різанину[pl] в селі, загинуло від дев’яти до кількох десятків селян.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису[9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 788 99.37%
російська 4 0.50%
вірменська 1 0.13%
Усього 793 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У селі є дві церкви — дерев'яна церква святого пророка Іллі, збудована у 1889 році[10] та Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ), а також два цвинтаря. Настоятель парафії — о. Зіновій Завидівський. Крім цього є пам'ятники Тарасу Шевченку та Любі Гайовській.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У селі функціює середня школа І-ІІІ ступенів імені Гайовських, дитячий садок, бібліотека.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 5 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 5 червня 2022.
  3. Прогноз погоди в с. Шоломинь. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 5 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. — Львів, 1870. — Т. 3. — S. 249—251, CXXVIII. (пол.)(лат.)
  5. а б Лаба, 1997, с. 8—9.
  6. Лаба, 1997, с. 8.
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 8.
  8. Лаба, 1997, с. 13.
  9. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  10. Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. — 1996. — т. 4. — С. 113.
  11. Чорновол, 2010, с. 174.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лаба В. Історія села Шоломия. — Львів, 1997. — 72 с.
  • І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Облікова картка[недоступне посилання з травня 2019]