Шолуденко Никифор Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Никифор Микитович Шолуденко
Шолуденко.jpg
Народження 19 червня 1919(1919-06-19)
Сваром'я, Вишгородський район
Смерть 5 листопада 1943(1943-11-05) (24 роки)
Київ
Поховання
Громадянство СРСР СРСР
Рід військ танкові війська
Роки служби 19391943
Партія КПРС
Звання старшина
Командування розвідувальний взвод
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Сталінградська битва
Битва на Курській дузі
Битва за Дніпро
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна

Шолуденко Никифор Микитович (19 червня 1919, Сваром'я, Вишгородський район — 5 листопада 1943, Київ) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир розвідувального взводу 22-ї гвардійської танкової бригади 5-го гвардійського танкового корпусу 38-ї армії 1-го Українського фронту, гвардії старшина.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 червня 1919 року в селі Сваром'я[1] Вишгородського району Київської області України в селянській родині. Українець. Член ВКП (б) з 1943 року. Закінчив середню школу в селі Лебедівка. Працював у радгоспі, потім на заводі у Києві.

У 1939 році призваний до лав Червоної Армії. Учасник радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював у складі 22-ї гвардійської танкової бригади під Сталінградом, на Дону, під Воронежем, на Курській дузі помічником, а потім — командиром взводу.

Часто Никифор Шолуденко виконував відповідальні бойові завдання й неодноразово із групою розвідників проводив глибокі рейди в тилу супротивника. Так, 17 жовтня 1943 року він із групою розвідників виявив і докладно розвідав сильно укріплений опорний пункт супротивника у населеному пункті Яблонка. Завдяки точній позначці вогневих точок, бригада порівняно легко опанувала і значно розширила Лютізький плацдарм, завдавши ворогові великих втрат.

Особливо відзначився під час Битви за Київ. 45 листопада 1943 року взвод Никифора Шолуденка, ведучи розвідку на вулицях української столиці й забезпечуючи важливими даними командування бригади, першим проникнув у центр міста. Бійці піднесли Червоний прапор на площі Калініна (нині майдан Незалежності), над будівлею Київського обкому партії.

5 листопада 1943 року танкіст Шолуденко загинув у бою. Був похований у Києві безпосередньо на площі Калініна, згодом поховання перенесли на площу, яка тепер зветься Європейською, і позначили пам’ятною стелою. 1957 року Н. Шолуденко був перепохований у парку Вічної Слави.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування, особисті мужність і героїзм, виявлені в боях з німецькими загарбниками, гвардії старшині Шолуденку Никифору Микитовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденом Леніна.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Никифор Шолуденко навічно зарахований у списки військової частини.

Його ім'ям було названо судно Міністерства річкового флоту, радгосп, вулиці в Києві (колишня Керосинна), селі Лебедівці і у місті — Вишгороді. Також у Вишгороді встановлений пам'ятний камінь.

У вітальні Міжнародного Соломонового університету, який знаходиться на вулиці Шолуденка у Києві, від студентів і викладачів університету встановлений пам'ятний знак.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Село було затоплене під час будівництва Київського водосховища http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2613/art/23569.html

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. — М. : Воениздат, 1988 (рос.)
  • Навечно в строю. Книга 7. — М. : Воениздат, 1980 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]