Шомпол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шомпол калібру 7.62
Ствол, газова трубка і шомпол автомата АЕК-971
Шомпол-протирка пістолета Макарова

Шо́мпол[1] (від нім. Stempel — «товкач», «пробійник» < stopfen — «забивати, затикати») — металевий, дерев'яний або комбінований стрижень для чищення й змащування каналу ствола та інших частин стрілецької зброї. Зазвичай кріпиться під стволом (гвинтівки, автомати), до ноги сошки (кулемети) або до кобури (пістолети, револьвери). Аналог банника в артилерії.

Шомполи з'явилися тоді, коли рушниці й пістолети ще заряджалися з дула. За допомогою металевого або дерев'яного стрижня стрільці забивали набій і пиж у ствол, подібно тому як гарматники для цієї ж мети користувалися забивачем.

З впровадженням казеннозарядної зброї шомпол застосовується для доглядання каналу ствола, а також як екстрактор для гільз (у деяких револьверах)[2][3][4][5].

Види шомполів[ред. | ред. код]

Інші значення[ред. | ред. код]

  • Шомпол — у переносному сенсі означає «удари, покарання такими стрижнями» (їх іноді уживали замість шпіцрутенів):
« Тадик ніс відповідальність за військовий порядок — прописував, кому скільки дати шомполів

Григорій Тютюнник, «Вир»[1]

»
« Нервовий повстанець, виснажений тяжкою долею, очевидно, вже до краю, зірвав сорочку і показав Щорсові сполосовану шомполами спину

Олександр Довженко[1]

»
« Листоноша знепритомнів після двадцятого шомпола

Юрій Яновський[1]

»


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Шомпол // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Шомпол // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  3. Словарь военных терминов. — М.: Воениздат Сост. А. М. Плехов, С. Г. Шапкин. 1988
  4. А. Н. Чудинов Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка, 1910
  5. А. Д. Михельсон Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней, 1865