Шосткинська міська громада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шосткинська міська громада
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Код КАТОТТГ UA59100170000093676
Утворена 28 серпня 2018 року
Адмін. центр Шостка
Територія та населення
Площа 1255,8 км²
Населення 92 252 осіб
Населені пункти
Міста 1
Селища 1
Села 36
Органи влади
Адреса Шосткинська міська рада
Голова громади Микола Петрович Нога

Мапа

Шосткинська міська територіальна громада — територіальна громада в Україні, в Шосткинському районі Сумської області. Адміністративний центр — місто Шостка.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

У 2020 році площа території громади становила 1 255,8 км², кількість населення — 92 252 особи[1]

Площа громади — 109,9 км², населення — 77 001 мешканець (2018).[2]

Населені пункти[ред. | ред. код]

До складу громади входять місто Шостка, селище Вороніж і 36 сіл: Бензики, Богданівка, Богданка, Великий Ліс, Вовна, Гамаліївка, Глазове, Гудівщина, Гукове, Дібрівка, Заболотне, Івот, Каліївка, Київське, Клишки, Ковтунове, Крупець, Курдюмівка, Лісне, Лушники, Макове, Масиків, Миронівка, Ображіївка, Остроушки, Пирогівка, Погребки, Свірж, Собич, Собичеве, Солотвине, Тиманівка, Холодівщина, Чапліївка, Чорні Лози та Шкирманівка.

Історія[ред. | ред. код]

Утворена 28 серпня 2018 року шляхом приєднання Ображіївської сільської ради Шосткинського району до Шосткинської міської ради обласного значення[3]. 14 серпня 2019 року добровільно приєдналася Коротченківська сільська рада Шосткинського району до Шосткинської міської ради обласного значення[4].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Шосткинський район. Шосткинська територіальна громада. https://decentralization.gov.ua/. Процитовано 28 липня 2022.
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 280-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад у 2019 році»
  3. ВВРУ, 2018, № 43, стор. 52
  4. ВВРУ, 2019, № 36, стор. 28