Шофар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Шофар (שׁוֹפָר) — єврейський ритуальний музичний інструмент, зроблений з рогу тварини (зазвичай барана). Гра на даному інструменті являє собою одну із заповідей Тори:

« Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Сьомого місяця, першого дня місяця буде вам повний спочинок, пам'ять сурмлення, святі збори  »

Згадується у популярній пісні «Золотий Єрусалим».


Юдаїзм Це незавершена стаття про юдаїзм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Шофар ( сім. Валторн)

  Має дуже давню історію і традицію вживання, висхідну до Мойсея. У біблійну епоху шофар служив для багатьох цілей: в нього сурмили при виході на війну, для скликання громади, при оприлюдненні заборон, для оголошення про наближення Суботи та ін. Нині в шофар сурмлять в синагогах на протязі всього місяця елула - після закінчення ранкової молитви в будні, - щоб спонукати євреїв до каяття напередодні Дня Суду.

Виготовлявся він з рогів 5 видів тварин: дикого козла, барана (цим двом різновидам віддавалася перевага завдяки їх природної вигнутій формі, що нагадувала молодий місяць - один з найважливіших символів Стародавнього Сходу), іноді антилопи, газелі, рідко - бика (останній вважався небажаним через асоціації з золотим тільцем). Ранні інструменти не мали мундштука, кінчик рога відрізався або в ньому просвердлювали вдувний отвір. Пізніше процедура виготовлення шофара стала більш складною: шляхом випарювання йому надавали потрібні контури, на широкому кінці роги формували розтруб, а вузький край х допомогою розтягування перетворювали в мундштук. У різних громадах шофари відрізняються один від одного. Ашкеназький шофар оброблений зовні і всередині, йому надають серповидную форму. Сефардські шофари - довгі і кручені. Виготовленням шофар займаються ремісники, що передають традицію з покоління в покоління

Окремі ноти або гармонії в межах однієї октави. (З шофара можна витягти тільки перший і другий обертони, складові квінту.)

Тембр шофара нагадує плач і має сумовитий звук. Хоча чим крупніший шофар тим тембр має більшу окраску і глибину.

Аерофон.  Джерелом акустичних коливань є стовп повітря, замкнений в резонансному просторі стовбуру інструменту. Коливання збуджуються губами виконавця, що прикладаються до мундштука.

Згідно Галахе, в шофар сурмлять під час синагогального богослужіння на Рош Ха-Шана (єврейський Новий рік) і Йом-Кіпур (Судний день, або День спокутування). На Рош-Ха Шана звичай вимагає стократного сурмління. Під час синагогальної служби, сурмління виконується триразово, щоразу як «Ташрат» (3 рази), «Ташат» (3 рази), «Тарата» (3 рази), а потім ще раз «Ташрат», «Ташат», «Тарата »для досягнення числа звуків сотні.

Пізніше виник звичай сурмити в шофар щодня протягом усього місяця Елул, що передує Новому року.

Напередодні Рош Ха-Шана і Йом-Кіпур в шофар сурмлять не тільки в синагозі, але і в місцях скупченнях іудеїв, наприклад, в єврейських школах. В Ізраїлі, шофар можна почути в таких несподіваних місцях, як біля залізничної станції або біля торгового центру. Це робиться для того, щоб закликати весь народу Ізраїлю до покаяння

За біблійними переказами шофар використовувався, щоб зруйнувати стіни Єрихона («ієрихонські труби»).