Шоханов Андрій Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Георгійович Шоханов
Андрій Георгійович Шоханов
Голова Хмельницького міськвиконкому
1953 — 1956
 
Партія: КПРС -1938
Освіта: Дніпропетровський металургійний інститут
Народження: 25 червня 1914(1914-06-25)
Нижньодніпровськ, Новомосковський повіт Катеринославська губернія
Смерть: 27 лютого 2016(2016-02-27) (101 рік)
Хмельницький
 
Військова служба
Роки служби: 25.9.1941-1946
Звання: Старший лейтенант
Битви: Німецько-радянська війна
Нагороди:
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»

Андрій Георгійович Шоханов (25 червня 1914, місто Нижньодніпровськ Катеринославської губернії — 27 лютого 2016, місто Хмельницький) — український радянський діяч, голова Хмельницького промислового облвиконкому. Депутат ВР УРСР 6-го скликання (19631967).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 25 червня 1914 року в родині робітника у місті Нижньодніпровську, Новомосковського повіту Катеринославська губернія (тепер у складі міста Дніпра).

З 1930 року по 1933 рік — учень школи фабрично-заводського навчання, електрослюсар Нижньодніпровського вагоноремонтного заводу. Закінчив вечірній робітничий факультет. З 1933 року по 1939 рік навчався в Дніпропетровському металургійному інституті. Член ВКП(б) з 1938 року.

Після закінчення інституту працював плавильним майстром, інженером-дослідником, інженером з якості сталі заводу «Дніпроспецсталь» міста Запоріжжя.

За часів німецько-радянської війни[1] служив пропагандистом госпіталю Південного фронту, перебував на посаді секретаря політичного відділу Південного, Закавказького[2], Північно-Кавказького фронтів[3]. Старший лейтенант.

У 1946 році працював старшим інженером Міністерства місцевої промисловості у місті Кишиневі. З 1946 року по 1951 рік призначався на посади інструктора, заступника секретаря, 3-го секретаря Кам'янець-Подільського міського комітету КП(б)У.

У період з 1951 року по 1953 рік працював 2-м секретарем Проскурівського (Хмельницького) міського комітету Комуністичної партії України. З 1953 року до 1956 року працював головою виконавчого комітету Проскурівської (Хмельницької) міської ради депутатів трудящих.

З 1956 року до грудня 1957 року працював 2-м секретарем Хмельницького міського комітету Комуністичної партії України. З грудня 1957 року по вересень 1962 року працював 1-м секретарем Хмельницького міського комітету КПУ. У 1958 році закінчив заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС у Москві.

У вересні 1962 року обраний секретарем Хмельницького обласного комітету Комуністичної партії України.

З січня 1963 року до грудня 1964 — голова виконавчого комітету Хмельницької промислової обласної ради депутатів трудящих. У грудні 1964 — 1965 р. — заступник голови виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих.

У 1965 — 1974 р. — 1-й секретар Хмельницького міського комітету Комуністичної партії України.

Діяльність Шоханова з розвитку соціально-економічної інфраструктури, будівництва та житлово-комунального господарства дозволила місту Хмельницькому в короткий термін перетворитись у розвинутий в економічному та соціальному відношенні обласний центр. Було збудовано взуттєву та швейну фабрики, аеропорт, молокозавод, маслосирбазу, автобусне депо. Шоханов був ініціатором газифікації та подальшої телефонізації міста Хмельницького. Його особистою заслугою є відкриття загальнотехнічного факультету Львівського поліграфічного інституту, який згодом став першим у місті вищим навчальним закладом (нині Хмельницький національний університет).

За особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування в місті Хмельницькому нагороджений Почесною відзнакою Хмельницького міського голови. Звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» присвоєно як ветерану служби в органах місцевого самоврядування[4].

Потім — на пенсії у місті Хмельницькому. 27 лютого 2016 року на 102 році життя відійшов у вічність[5]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]