Перейти до вмісту

Шпак Тетяна Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шпак Тетяна Іванівна
Народилася21 січня 1947(1947-01-21) (77 років)
Бубнівка, Гайсинський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьгончарка
ЧленствоНаціональна спілка майстрів народного мистецтва України
Нагороди
Заслужений майстер народної творчості України

Тетяна Іванівна Шпак (нар. 21 січня 1947, Бубнівка, Гайсинський р-н, Вінницької області) — майстриня гончарного мистецтва, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості України. Директор музею-садиби братів Герасименків у селі Новоселівка (1988)[1].

Зовнішні відеофайли
Бубнівська тарілка (Майстер - клас з виготовлення керамічного посуду) (5 квітня 2013)
4-й день обласного пленеру з гончарства. 90-річчя Фросини Міщенко.(9 липня 2016)
Бубнівська кераміка с. Новоселівка Гайсинський район (25 квіт. 2017)
Мистецтво села Новоселівка Гайсинського району (24 травня 2017)
Тетяна Шпак. Кераміка (14 грудня 2017)
94-річчя Фросини Іванівни Міщенко, видатної майстрині гончарного мистецтва (27 липня 2020)

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась Тетяна Шпак в селі Бубнівка, що на Гайсинщині Вінницької області. Рано помер батько. Багато часу проводила з дідом Іваном Дворщенко, який мав звання повного Георгіївського кавалера, мав чотири Георгіївських хрести[2]. Дід навчив рибалити, що переросло у подальше хобі.

Трудову діяльність розпочала фельдшером на Кіровоградщині після закінчення медичного училища. З часом повернулась у рідне село, де працювала в медпункті[1].

У 23 роки захопилась керамікою. З 1969 року працювала в гончарному цеху, де навчалась гончарному ремеслу у відомої заслуженої майстрині Фросини Іванівни Міщенко. Зачарував Тетяну Шпак саме бубнівський розпис.

Творчість Тетяни Шпак - Миски, тарелі, глечики, куманці[3]. Майстриня дотримується славних традицій бубнівської школи, але водночас виробила свій стиль, що відрізняє її роботи від виробів інших гончарів.

У 1988 році разом із Фросиною Міщенко та Валентиною Живко була запрошена до участі у Всеукраїнському семінарі з питань народного мистецтва, що відбувався у Седневі Чернігівської області.

З 1988-го року директорка музею-садиби братів Герасименків у селі Новоселівка.

Тетяна Шпак керує школою художньої кераміки в селі Бубнівка, в якій займаються діти місцевої середньої школи. Навчає виготовляти гончарні вироби з орнаментом бубнівських гончарів[4].

Живе та працює в селі Бубнівка.

Музей-садиба

[ред. | ред. код]
Бубнівська кераміка

Села Бубнівка і Новоселівка є відомими осередками гончарства. У 1988 році у селі Новоселівка з нагоди 100-річчя від дня народження Якима Герасименка був відкритий Музей гончарства імені братів Герасименків, який очолила Тетяна Іванівна Шпак. У експозиції музею-садиби зібрані роботи новоселівських гончарів кінця XIX століття, вироби сучасних бубнівських гончарів, а також учасників Всеукраїнських і обласних семінарів-практикумів з народного гончарства «Бубнівська кераміка», які проводяться в Новоселівці[5].

Музей гончарства визнано переможцем конкурсу «Сім чудес Вінниччини» в номінації «Перлини Поділля». На базі музею гончарства також проводять творчі Всеукраїнські симпозіуми-практикуми з народного гончарства[6].

У травні 2018 року традицію орнаментального розпису бубнівської кераміки було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України[7].

Виставки

[ред. | ред. код]

Тетяною Іванівною створено кілька тисяч виробів. Її роботи знаходяться у музеї-садибі братів Герасименків, у Вінницькому краєзнавчому музеї, у Художньому музеї в Києві, у музеї в Опішні, а також у Національній Спілці майстрів народного мистецтва, у Санкт-Петербурзі, приватних колекціях в Німеччині, Туреччині, Чехії, Молдові, Канаді, Словаччині, Туреччині та Китаї[8][9].

Неодноразово вироби майстрині експонувалися в Вінницькому обласному центрі народної творчості, на виставках у містах: Тульчині, Тростянці, Немирові, Косові Івано-Франківської області, Чигирині Черкаської області.

Вироби Тетяни Шпак майстрині зачаровують своєю простотою, довершеністю та оригінальністю. Бубнівському розпису притаманні білий, зелений та чорний колір, які використовує майстриня розмальовуючи вироби рослинним і геометричним розписом.

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 2003 році Тетяна Шпак стала лауреатом І премії Всеукраїнського конкурсу — огляду музеїв мистецтва та стипендіатом міжнародного фонду «Україна-3000»[7].

Як майстриня з художньої кераміки Тетяна Іванівна має понад 180 грамот та дипломів[2].

Основні роботи

[ред. | ред. код]

Фото на сайті Вінницького обласного центру народної творчості

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Шпак Тетяна Іванівна. Вінницький обласний центр народної творчості.
  2. а б Леся ЛАВРИЧЕНКО (03 вересня 2019). Тетяна Шпак вже майже 45 років займається гончарством. Gazeta.ua.
  3. Віктор Болога (16.10.2020). Вінничанам розповіли про неперевершену майстриню гончарної справи. korotko.vn.ua. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 29 березня 2021. [Архівовано 2020-10-25 у Wayback Machine.]
  4. Лідія Мельничук, Етнічна історія народів Європи, Випуск № 7, Вінниця, ст. 88-91
  5. Тетяна Шпак. Кераміка. Вінницький обласний центр народної творчості. 14 грудня 2017.
  6. Сільський музей гончарства був переможцем конкурсу «Сім чудес Вінниччини». Інформаційна Вінниччина.
  7. а б Нематеріальна культурна спадщина – багатство традицій і засіб розвитку сучасних територій. Гайсинська районна державна адміністрація. 12 серпня 2020. Процитовано 29.03.2021.
  8. Таланти Гайсинщини. Відділ культури і туризму Гайсинської РДА.
  9. Андрій Оленін (28 липня 2018). Унікальну кераміку з Вінниччини розписують коров'ячим рогом та колючкою акації. ВЛАСНО.info - інформаційний портал м.Вінниця. Процитовано 29.03.2021.

Посилання

[ред. | ред. код]