Шпанська мушка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Hexapoda
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Polyphaga
Родина: Meloidae
Підродина: Meloinae
Триба: Lyttini
Рід: Lytta
Вид: Шпанська мушка (L. vesicatoria)
Lytta vesicatoria
Linné, 1758
Посилання
Вікісховище: Lytta vesicatoria
EOL: 1220034
ITIS: 114404
NCBI: 404363

Шпанська мушка, також шпанська мушка ясенева, шпанська мушка аптекарська (Lytta vesicatoria) — вид жуків родини наривники. Середнього розміру металево-зелений жук, рослиноїдний — живиться листям бузку, ясена тощо. Екстракт жуків використовується в фармакології, оскільки містить сполуку кантаридин[en], яка в малих концентраціях є афродизіаком, а в великих — сильнодіючою отрутою для ссавців.

Опис[ред. | ред. код]

Золотисто-зелений або металево-зелений жук, з довжиною тіла 1,1-2,5 см. Голова має глибоку борозенку. Більша частина антен, окрім перших 4 члеників, темна й матова. Надкрила довгі та м'які, на них виступають повздовжні жилки.[1]

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Як і в більшості видів родини наривники, шпанська мушка проходить гіперметаморфоз, що складається з 8 стадій між яйцем та імаго. З яйця після 16-27 днів вилуплюється рухлива (камподеаподібна) личинка, яку називають тріунгулін[2]. У неї довгі антени та церки, білі ноги, тіло буре. Тріунгулін шпанської мушки на відміну від рухливих личинок інших наривників не чекає на бджолу на квітці, натомість шукає гніздо бджіл родів Megachile, Osmia, Colletes у ґрунті. У гнізді перша личинка перетворюється на другу стадію — червоподібну личинку першого порядку, яка живиться бджолиним медом та пилком, тричі линяє та росте (3-5-та стадії, займають близько 15-20 діб[3]). Шоста стадія спокою впадає в діапаузу на зимовий час, а навесні перетворюється на сьому — червоподібну личинку другого порядку, яка не живиться. Ця личинка впродовж 12-15 діб будує спеціальну лялечкову комірку та заляльковується. З лялечки за 15 діб виходить імаго, яке живиться листям рослин[4].[5]

Значення для людини[ред. | ред. код]

Шпанська мушка може в роки масового розмноження сильно пошкоджувати листя бузку, ясена, оливи тощо. У Калабрії в 1995 році жуки завдали серйозної шкоди молодим насадженням олив[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гусєв, В. І.; Єрмоленко, В. М.; Свищук, В. В.; Шмиговський, К. А. (1962). Атлас комах України. Київ: Рад. шк. с. 75. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  2. Selander, 1960, с. 16.
  3. Selander, 1960, с. 19.
  4. Selander, 1960, с. 20.
  5. Hejnol, Andreas; Ge, Si-Qin; Wipfler, Benjamin; Pohl, Hans; Hua, Yi; Ślipiński, Adam; Yang, Xing-Ke; Beutel, Rolf Georg (2012). The First Complete 3D Reconstruction of a Spanish Fly Primary Larva (Lytta vesicatoria, Meloidae, Coleoptera). PLoS ONE. 7 (12): e52511. doi:10.1371/journal.pone.0052511. ISSN 1932-6203.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)(англ.)
  6. Mondera A, Priore V, Saracino V, Monaco F. Lytta vesicatoria L.: serious deflorations in young olive-groves of Medio Ionio Cosentino. Informatore Fitopatologico 1995;45(11):35–7.(італ.)

Джерела[ред. | ред. код]