Шпилька (деталь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шпилькове з'єднання

Шпилька — кріпильна деталь у формі циліндричного стержня, що має різьбові частини на двох кінцях.
Шпильки призначені для з'єднання деталей як з різьбовими так і з гладкими отворами.
Виготовляються шпильки класу точності А та В.

Як правило шпильки виробляються на верстатах-автоматах з автоматної сталі.

Довжина вгвинчуваного різьбового кінця (b1) шпильки залежить від матеріалу, в яку вгвинчують шпильку. Для твердих і міцних матеріалів b1 вибирають 1d і 1,25d, для м'яких — 1,6d, 2d і 2,5d. Шпильки за ГОСТ 22032-76… ГОСТ 22041-76 виготовляють з номінальним діаметром різьби від 2 до 48 мм з нормальним та малими кроками різьби.

Умовне позначення[ред. | ред. код]

В умовному позначенні шпильок вказують:

  •  — слово «Шпилька»;
  •  — цифру 2 для шпильок виконання 2;
  •  — номінальний діаметр різьби;
  •  — крок різьби (тільки для різьби з малим кроком);
  •  — поле допуску різьби;
  •  — довжину шпильки;
  •  — клас міцності;
  •  — марку сталі;
  •  — вид покриття;
  •  — товщину покриття;
  •  — номер стандарту на шпильку.