Шпитковський Іван-Юліян Владиславович
| Шпитковський Іван-Юліян Владиславович | |
|---|---|
| Народився |
16 травня 1880 Джурин, Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер |
9 лютого 1969 (88 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |
 Австро-Угорщина ЗУНР.svg){kind=small} Польська Республіка.svg){kind=small} Українська РСР |
| Діяльність | історик, педагог, краєзнавець, музейник |
| Alma mater |
Бучацька державна гімназія Бережанська гімназія ЛНУ ім. І. Франка |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| Військове звання | старшина |
| Брати, сестри | Шпитковський Олександр-Станіслав Владиславович |
 Шпитковський Іван-Юліян Владиславович у Вікісховищі | |
Іва́н-Юліян (Юліан) Владисла́вович Шпитко́вський (16 травня 1880, с. Джурин, нині Чортківський район — 9 лютого 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник. Дослідник Гайдамаччини, зокрема Коліївщини (праця «„Гайдамаки“ Т. Шевченка, як пам'ятка Коліївщини», 1915), а також кустос музею «Стривігор» у Перемишлі. Дійсний член НТШ.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 16[1] травня 1880 року в с. Джурин, нині Чортківський район.
Брат — Олександр-Станіслав Шпитковський.
У 1897—1903 роках навчався в Бучацькій та Бережанській державних гімназіях.[2]. Закінчив філософський факультет Львівського університету. Працював вчителем в гімназіях з німецької, польською та українською мовами навчання у Львові, Коломиї та Перемишлі.
Старши́на УГА, учасник спільних бойових дій ЗУНР та УНР. У 1919 році потрапив у «чотирикутник смерті» (тут — Трикутник смерті — помилково — див.карту) . Потрапив у полон, звідки його вивела місцева дівчинка.
Помер у Львові, похований на 31 полі Личаківського цвинтаря.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мельничук Б., Головин Б. Шпитковський Іван-Юліян Владиславович… — С. 649.
- ↑ Мазурак Я. Бережанщина літературна… — С. 170.
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Мазурак Я. Бережанщина літературна. Біографічний довідник. — Бережани—Тернопіль : Вектор, 2014. — 278 с. — С. 170—172. — (Бережанська енциклопедія в іменах. Кн. 1).
- Мельничук Б., Головин Б. Шпитковський Іван-Юліян Владиславович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 649. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Посилання[ред. | ред. код]
- Шпитковський Іван-Юліан Владиславович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 988-989.
- Кочержук М. Викладач, краєзнавець, музеєзнавець Іван-Юліан Шпитковський
- Целуйко О. Українська генеалогія і геральдика у працях Івана-Юліана Шпитковського // Генеалогічні записки, вип. 14/8. — Львів, 2016. — С. 53—71.
- Pudłocki T. Iwan Julian Szpytkowski // Nasz Przemyśl, 2008, nr 8. — S. 25.
|
Це незавершена стаття про українського історика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
