Шпитковський Іван-Юліян Владиславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шпитковський Іван-Юліян Владиславович
Народився 16 травня 1880(1880-05-16)
Джурин, Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер 9 лютого 1969(1969-02-09) (88 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 Польська Республіка
 Українська РСР
Діяльність історик, педагог, краєзнавець, музейник
Alma mater Бучацька державна гімназія
Бережанська гімназія
ЛНУ ім. І. Франка
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Військове звання старшина
Брати, сестри Шпитковський Олександр-Станіслав Владиславович

CMNS: Шпитковський Іван-Юліян Владиславович у Вікісховищі

Іва́н-Юліян (Юліан) Владисла́вович Шпитко́вський (16 травня 1880(18800516), с. Джурин, нині Чортківський район — 9 лютого 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник. Дослідник Гайдамаччини, зокрема Коліївщини (праця «„Гайдамаки“ Т. Шевченка, як пам'ятка Коліївщини», 1915), а також кустос музею «Стривігор» у Перемишлі. Дійсний член НТШ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 16[1] травня 1880 року в с. Джурин, нині Чортківський район.

Брат — Олександр-Станіслав Шпитковський.

У 1897—1903 роках навчався в Бучацькій та Бережанській державних гімназіях.[2]. Закінчив філософський факультет Львівського університету. Працював вчителем в гімназіях з німецької, польською та українською мовами навчання у Львові, Коломиї та Перемишлі.

Старши́на УГА, учасник спільних бойових дій ЗУНР та УНР. У 1919 році потрапив у «чотирикутник смерті» (тут — Трикутник смерті — помилково — див.карту) . Потрапив у полон, звідки його вивела місцева дівчинка.

Помер у Львові, похований на 31 полі Личаківського цвинтаря.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мельничук Б., Головин Б. Шпитковський Іван-Юліян Владиславович… — С. 649.
  2. Мазурак Я. Бережанщина літературна… — С. 170.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]