Шпреевальдські огірки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шпреевальдські огірки
Походження  Німеччина

Шпреевальдські огірки (нім. Spreewälder Gurken Spreewälder Gurken) - мариновані і солоні огірки, вирощені в місцевості Шпреевальд в федеральній землі Бранденбург (Німеччина). З 18 березня 1999 року - захищені географічним позначенням.

Опис[ред. | ред. код]

Шпреевальдські огірки є одним з найбільш відомих захищених географічних позначень Німеччини. Особливий смак їм надають умови вирощування (місцевий ґрунт, вода, мікроклімат) і набір спецій, серед яких хрін, цибуля, кріп та інші приправи [1] .

До 30% огірків, які виготовляються в Шпреевальді і отримують назву шпреевальдських, може бути імпортовано з інших регіонів Німеччини, а також і з інших країн, включаючи Польщу та Іспанію [1] .

На 2006 рік половина проданих в Німеччині маринованих огірків були зроблені в Шпреевальді. Тут працює 10 виробників (3 з яких займають 80% ринку шпреевальдських огірків), які купують огірки у 13 місцевих фермерів [1].

Історія[ред. | ред. код]

Огірки з Шпреевальду відомі не менше 150 років. Так, німецький письменник Теодор Фонтане в своїй книзі 1862 року «Мандри по марці Бранденбург» пише: «Прекрасним центром торгівлі шпреевальдськими продуктами є Люббенау, звідси вони поширюються по світу. І найвище серед цих продуктів стоять огірки. В один із минулих років один продавець продав за тиждень 800 шоків [п 1]» [2] .

26 січня 1994 року уряд Німеччини обмежив територію, з якої можуть бути зібрані огірки з такою назвою, льодовиковою долиною річки Шпрее між північним краєм міста Котбуса, Ноєндорфським озером і північчю міста Люббен [3]. При цьому з усієї цієї території вирощування огірків ведеться на площі лише 600 га [1] .

18 березня 1999 року постановою Європейської комісії № 590/1999 шпреевальдські огірки стали захищеним географічним позначенням в ЄС [4].

Обсяги збору огірків в Шпреевальді:

  • 40 000 тонн (2005 рік)[1];
  • 35 000 тонн (2015 рік);
  • 29 000 тонн (2016 рік)[5].

Вплив на культуру[ред. | ред. код]

Gurkenradweg

Як культовий продукт шпреевальдські огірки показані у фільмі «Ґуд бай, Ленін!» [6] .

Велосипедний маршрут по Шпреевальду довжиною 260 км називається «Gurkenradweg» (в перекладі - «огірковий веломаршрут») [7] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Один шок (нім. Schock) дорівнює п'ятьом дюжинам. Детальніше: Lehrbuch für Regiments-Schulen der Königlich Preussischen Infanterie. — Neue Güntersche Buchhandlung, 1828. — P. 151.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Stephanie Schlegel, Benjamin Görlach, Anna Leipprand (2006-06). Case Study “Spreewälder Gurken” (Spreewald Gherkins) (PDF) (англ.). Ecologic Institute EU. Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2019. Процитовано 17 серпня 2017.
  2. Theodor Fontane. Wanderungen durch die Mark Brandenburg. In den Spreewald. Spiegel Online (нім.). Spiegel. Процитовано 17 серпня 2017.
  3. Michael Blakeney. The Protection of Geographical Indications: Law and Practice. — Edward Elgar Publishing, 2014. — P. 89. — ISBN 9781782546726.
  4. Judgment of the Court (Sixth Chamber) of 6 December 2001. Carl Kühne GmbH & Co. KG and Others v Jütro Konservenfabrik GmbH & Co. KG. EUR-Lex. 6 грудня 2001. Процитовано 17 серпня 2017.
  5. Anna Ringle (3 серпня 2017). Gurken in Not (нім.). Sächsische Zeitung. Процитовано 17 серпня 2017.[недоступне посилання з Январь 2020]
  6. Thomas Wieke. DDR für Angeber. — Bassermann Verlag, 2009. — ISBN 9783641018771.
  7. The Gurkenradweg - tracking down the Spreewald gherkin. Spreewald.de (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.