Шраута
| Індуїзм |
|---|
   |
|
Близькі теми |
 Категорія •  Портал |
Шраута (санскр. श्रौत, Śrauta IAST) - консервативна ритуалістична традиція ведичної релігії в індуїзмі, заснована на священних писаннях шруті. Практикується до сьогодні в деяких місцях в Індії і є малочисельною течією в сучасному індуїзмі, в західній літературі іноді називають "брахманізм" Термін «шраута» являє собою вріддхі від «шруті», також як смарта - від смріті.
Класифікація[ред. | ред. код]
Сучасними традиціями шраута є:
- Ріг-веда - Ашвалаяна і Шанкхаяна (Каушітакі)
- Сама-веда - Джайміні, Каутхума, Ранаянія
- Крішна Яджур-веда - Баудхаяна, Вадхула, Манаві, Бхарадваджа, Апастамбха, Хіраньякешін і Вайкханаса
- Шукла Яджур-веда - Катьяяна
- Атхарва-веда - Каушик і Пайппалада
Практики[ред. | ред. код]
Традиція шраута заснована на Веда х і надає велике значення ритуальним практикам, які в основному складаються з ягій. Ягій діляться на дві категорії:
Нітья-карма - це ті ягій, які повинні проводитися щодня або в особливих випадках. Камья-карма це такий вид ягій, які відбуваються з певною метою - викликання дощу, примноження поголів'я великої рогатої худоби, набуття високого становища в суспільстві або народження сина (яджна путракамешті).
Ягій[ред. | ред. код]
У Веда х описуються 400 різних видів ягій.[1]
Однією з підкатегорій цих ягій виступають Панча-махаяджни (П'ять великих ягій, дивіться «Тайттірія-араньяках» 2.10), а саме:
- Діва-яджна - полягає у пропозиції ахутідів
- Пітрі-яджна (Pitṛyajña IAST) - полягає у пропозиції підношень душам померлих предків
- Бхут-яджна (Bhūtayajña IAST) - полягає у пропозиції балі або їжі певним духам
- Мануш-яджна (Manuṣyayajña IAST) - полягає у тому, щоб нагодувати гостей
- Брахма-яджна (Brahmayajña IAST) - полягає у щоденному повторенні Вед
Пантеон[ред. | ред. код]
Пантеон традиції шраута складається з різних богів і богинь, яких називають дівами. Вони представляють різні сили природи і обожнені соціальні поняття. Наприклад одним з аспектів діви вогню Агні є полум'я. У більш недавньому, своєрідному тлумаченні, полум'я уособлює психологічну силу, силу волі пов'язану з Агні, який виступає як бог волі.[2]
Так як шраута зосереджена на вчиненні ведичних ритуалів, її пантеон в основному складається з богів Ріг-веди і відрізняється від звичайного пуранічного індуїзму. Найважливішими богами є Агні, Індра, Сома, Вішвадеви, Ашвіни, Ушас, Сур'я, Савітр, Парджанйа, Рудра і Сарасваті.[3]
Усна традиція[ред. | ред. код]
Слово шраута походить від слова шруті, яке означає «почуте». Знання у традиції шраута передавалося усно від вчителя (гуру) до учня (шішья). Ведичні вчені почали використовувати манускрипти для передачі знання Вед тільки в Середні століття, а друковану літературу після приходу західній філології до Британської Індії. Письмова передача знання була завжди другорядною - головна роль приділялася заучування текстів напам'ять.
Способи повторення та співу Вед[ред. | ред. код]
В усній традиції Вед існують кілька способів повторення та співу, навчання яким починається з самхита-Патхі. У цьому випадку, Патх виступає як один із способів повторення. До інших методів відносяться: «пада», «Крама», «джати», «мала», «шікха», «Рекха», «дхванджа», «Данда», «ратха», «Гхані» та ін .
Деяких декламаторів Вед називають «гханапатхіни» - вони навчилися мистецтву повторення тексту до високого рівня, званого «Гхані». «Патхін» означає «той, хто освоїв Патх». Гханапатхіни використовують різні методи повторення мантр. Різні методи також використовуються в інших способах повторення, таких як Крама, джати, шікха, мала і ін Основною метою в цих методах є суворе дотримання правил вимови - вимова кожного складу мантри має бути бездоганно.[4]
Сучасне становище традиції шраута[ред. | ред. код]
На сьогоднішній день, традиція шраута найбільше розвинена в Південній Індії. Групи, що належать до неї, присутні в штатах Таміл-Наду, Керала, Карнатака і Андхра-Прадеш, а також місцями в Махараштра, Уттар-Прадеш і в деяких інших штатах. Найвідомішою з цих груп є брахмани намбудірі з Керали, чиї традиції були вивчені і документовані Фріцем Шталем. У сучасному індуїзмі, традиція смарти набагато більш широко поширена, ніж шраута. Дотримання однієї традиції не виключає можливість практикувати іншу - багато смарти продовжують проводити ведичні ритуали і ягій.
На дому прийнято проводити аупасану.[5] Особливе значення у традиції шраута надається агніхотрі (того, хто проводить обряд агніхотри називають агніхотрі), жертвоприносинам на молодик і повний місяць, а також деяким складнішим ритуалам.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Grhasthashrama
- ↑ Essentials of Krishna and Shukla Yajurveda-RL Kashyap; SAKSI, Bangalore, Karnataka ISBN 8179940322
- ↑ cf. Rudram Chamakam 6
- ↑ kamakoti.org/hindudharma/part5/chap10.htm Methods of Chanting
- ↑ Aupasana
Література[ред. | ред. код]
- Сурендра Мохан.Ведические таинства.Мистериальные посвящения, медитации, литургические молитвы, мантры, повседневные обряды.Veda Bhavan 1999 Бангалор - Нью-Йорк - Лондон - Минск[1]
- Essentials of Krishna and Shukla Yajurveda- RL Kashyap; SAKSI, Bangalore, Karnataka
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||||||||
