Штанько Анатолій Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штанько Анатолій Максимович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Штанько Анатолій Максимович.jpg
Загальна інформація
Народження 11 лютого 1964(1964-02-11)
Мінськ
Смерть 4 лютого 2018(2018-02-04) (53 роки)
Львів
Університет Національний університет «Львівська політехніка»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
24 ОМБр.svg
 24 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Анато́лій Макси́мович Штанько́ (11 лютого 1964(19640211) — 4 лютого 2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1964 року в Мінську. 1980 року вступив до Львівської політехніки на архітектурний факультет, який успішно закінчив.

З 2009 року працював в Львівській політехніці асистентом на кафедрі архітектурного проектування.

Від 2017 року — старший викладач кафедри «Архітектурне проектування». За час роботи викладачем керував виконанням понад 40 бакалаврських та магістерських робіт.

Як науковець підготував і видав 2 методичні вказівки з розробки робочих проектів генеральних планів територій, також підготував до друку методичні вказівки з виконання генерального плану мікрорайону, й іще — детального плану території.

Член львівської спілки архітекторів України.

Учасник Революції Гідності. Коли розпочалася почалась війна, у складі 24-ї окремої механізованої бригади з липня до середини серпня 2014 року брав безпосередню участь у бойових діях. Боровся з ворогом у селищах Крива Лука, Гвардійське, Волнухине та Лутугине. Під Лутугиним зазнав важкого поранення; евакуйований спочатку в Харківський військовий шпиталь, згодом — у Львівський.

Одужавши, 2016 року підписує новий контракт на службу в ЗСУ і вдруге бере участь в боях на території Донецької області.

Згодом повернувся до викладання. На жаль, тяжкі поранення й контузії негативно позначились на здоров'ї. 4 лютого 2018 року Анатолій Штанько відійшов у вічність.

Без Анатолія лишилися син Андрій (також архітектор) і дружина Валентина.

Вшанування[ред. | ред. код]

  • 4 квітня 2018 року оновлену аудиторію Львівського університету політехніки названо іменем захисника Вітчизни Анатолія Штанька та відкрито меморіальну дошку
  • 16 жовтня 2018 року вручено першу премію імені Анатолія Штанька.

Джерела[ред. | ред. код]