Штелін Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Штелін
Особові дані
Повне ім'я Штелін Олександр
Олександрович
Народження 1 жовтня 1953(1953-10-01) (66 років)
  Мукачеве, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна / Бельгія Бельгія
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1991—1992 Туніс «Монастір»
1992 Туніс «Етуаль дю Сахель»
1995—1996 Молдова «Тилігул»
1997 Україна ЦСКА-2 К
1997—1998 Україна ЦСКА К
1998—1999 Україна «Металург» З
2002—2003 Грузія «Торпедо» К
2004—2005 Бельгія «Монтеньє»
2005—2008 Бельгія «Бас-Оха»
2008—2009 Бельгія «Серезьєн»
2011—2012 Бельгія «Сіне»

** Тільки на посаді головного тренера.

Олекса́ндр Олекса́ндрович Ште́лін (нар. 1 жовтня 1953, Мукачеве, СРСР) — український та бельгійський футбольний тренер, відомий завдяки роботі у запорізькому «Металурзі», київському ЦСКА, тираспольському «Тилігулі» та низці інших туніських, бельгійських та грузинських клубів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Штелін народився в Мукачевому. З 1986 по 1991 рік працював у комплексно-науковій групі київського «Динамо», після чого вирушив до Тунісу, де обіймав посаду головного тренера у клубах «Монастір» та «Етуаль дю Сахель». У 1994 році перебрався до Бельгії, де протягом двох років працював у тренерському штабі «Льєжа», а у 1995—1996 роках очолював тираспольський «Тилігул», який за підсумками сезону зайняв друге місце у чемпіонаті Молдови та дійшов до фіналу кубка країни.

Після вояжу до Молдови Штелін повернувся на Батьківщину, де працював у київському ЦСКА-2 та консультував Володимира Лозинського, що очолював першу команду армійців. Наприкінці 1997 року Олександра Олександровича було призначено головним тренером ЦСКА[1], однак за два тижні до початку другої частини чемпіонату та за чотири дні до матчу 1/8 фіналу Кубка України проти «Таврії», після виклику в офіс компанії «Київ-Донбас» до президента клуба Михайла Гриншпона, Штелін подав у відставку «за сімейними обставинами»[2]. Вже за місяць він очолив запорізький «Металург», де пропрацював трохи менше року, поступившись місцем на тренерському містку Мирону Маркевичу.

У 20022003 роках Олександр Олександрович очолював кутаїське «Торпедо», однак був звільнений незадовго до закінчення сезону через втрату командою шансів на здобуття чемпіонства. Іншою причиною звільнення називали також неврівноважений характер українського тренера[3].

Протягом сезону 2004/05 обіймав посаду головного тренера клубу 4-го бельгійського дивізіону «Монтеньє». У 2005 році працював на кафедрі футболу Національного уніврситету фізичного виховання та спорту[4], однак невдовзі повернувся до Бельгії, де очолив клуб найнижчного дивізіону «Бас-Оха». У сезоні 2008/09 Штелін працював з клубом третього дивізіону «Серезьєн»[5], однак за підсумками футбольного року команда понизилася у класі.

Влітку 2009 року розпочав навчання на тренерських курсах при Центрі ліцензування Федерації футболу України з метою отримання «PRO»-диплома УЄФА[6]. У сезоні 2011/12 очолював бельгійський футбольний клуб «Сіне», разом з яким здобув путівку до 3-го дивізіону. Згодом входив до тренерського штабу «Шарлеруа».

У травні 2014 року Олександр Штелін повернувся до України як керівник селекційної служби запорізького «Металурга»[7].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю