Штерівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Штерівка
Меморіал на місці гибелі генерала Шаймуратова
Меморіал на місці гибелі генерала Шаймуратова
Меморіал на місці гибелі генерала Шаймуратова
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Ровеньківський район
Громада Хрустальненська міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1723[1]
Статус із 2024 року
Площа 5,32 км²
Населення 1273 (01.01.2013)[2]
Густота 249 осіб/км²;
Поштовий індекс 94548
Телефонний код +380 6432
Географічні координати 48°19′06″ пн. ш. 38°56′45″ сх. д. / 48.31833° пн. ш. 38.94583° сх. д. / 48.31833; 38.94583Координати: 48°19′06″ пн. ш. 38°56′45″ сх. д. / 48.31833° пн. ш. 38.94583° сх. д. / 48.31833; 38.94583
Водойма р. Юліна


Відстань
Найближча залізнична станція: Петровеньки
До станції: 7 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 55 км
Селищна влада
Адреса 94548, Краснолуцька міськрада, смт Штерівка, вул. Леніна, 3а
Карта
Штерівка. Карта розташування: Україна
Штерівка
Штерівка
Штерівка. Карта розташування: Луганська область
Штерівка
Штерівка
Мапа

Штерівка у Вікісховищі

Штерівка — селище в Україні, в Хрустальненській міській громаді Ровеньківського району Луганської області.

Населення 1273 меш. (2013). Населення працює на копальні вугілля і на заводах міста Хрустальний. Відоме з кінця 18 століття.

Історія[ред. | ред. код]

Село Штерівка засноване в кінці XVIII століття полковником Штеричем. У 1906 році селяни спалили кілька маєтків місцевих поміщиків.В жовтні 1917 року в селі створено партійний осередок. В 1918 році створено комбід, головою якого був Є. О. Носко. В 1919 році він разом з першим головою сільської Ради Я. Дроботом загинув від рук денікінців. Під час Великої Вітчизняної війни уродженка Штерівки В. П. Бондаренко, яку вивезли на німецьку каторгу, стала членом підпільної організації «Братське співробітництво військовополонених». Ця організація вела антифашистську пропаганду, готувала повстання. В. П. Бондаренко була схоплена фашистами, але не виказала товаришів. Її кинули до Освенціму, проте Радянська Армія визволила патріотку.

За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 798 осіб (399 чоловіків та 399 жінок), налічувалось 85 дворових господарства, існувала православна церква[3].

Станом на 1886 рік в селі, центрі Штерівської волості, мешкало 646 осіб, налічувався 124 двори, існували православна церква, винокуренний завод, паровий млин, лавка, щороку 20 березня проходив ярмарок[4].

Література[ред. | ред. код]

"Історія міст та сіл Українського СРС"

Видатні вихідці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011. 
  3. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2224) (рос. дореф.)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Джерела[ред. | ред. код]