Штефан III
| Штефан III | ||
 | ||
.svg) | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: |
1433[1] Борзешть (Бакеу), Онешті, Бакеу, Румунія | |
| Смерть: |
2 липня 1504[1] Сучава, Молдавське князівство | |
| Громадянство: | Молдавське князівство | |
| Батько: | Богдан II | |
| Мати: | Марія Ольтея[d] | |
| У шлюбі з: | Марія Мангуп[d], Доамна Марія Войчіца[d], Євдокія Київська[d] і Maria Rareș[d] | |
| Діти: | Петро IV Рареш, Олена[d], Богдан[d] і Богдан III Сліпий | |
Ште́фан ІІІ (рум. Ştefan; 1433 — 2 липня 1504) — воєвода Молдавський (1457—1504). Провів військову реформу, першим з молдавських господарів став використовувати артилерію. Поклав край домаганням угорців на молдавські землі, перемігши їх під Баєю (1467). Заснував Путнянський монастир (1466). Похований у Путнянському монастирі. Національний герой Молдови. Прізвисько — Вели́кий (рум. cel Mare).
Зміст
Імена[ред. | ред. код]
- Сте́фан (церк.-слов. і ст.укр. Стефанъ, Стєфанъ) — в літописах й тогочасній діловій документації[2].
- Ште́фан (рум. Ştefan) — волоська назва.
- воєвода Ште́фан (рум. Ştefan Vodă, церк.-слов. і ст.укр. Стефанъ воевода, Стєфанъ воєвода)
- Штефан Великий (рум. Ștefan cel Mare) — за прізвиськом.
- Штефан Великий і Святий (рос. Ștefan cel Mare și Sfânt) — чин у Румунській православній церкві (з 1992).
Біографія[ред. | ред. код]
Вів успішні бої проти Османської Імперії, Угорщини, Польщі і Волощини; період правління Штефана III привів до політичного зміцнення Молдови. Першою дружиною Штефана III була Євдокія — дочка київського князя Семена Олельковича.
Під час походів Штефана III на Покуття (1491 і 1502) чимало українського населення звідти перейшло до Молдови. Турки називали його Кара Богдан. Влітку 1498 року з османською допомогою напав на Поділля та Галицьку землю, пограбував та спалив Галич, Бучач, Підгайці, Теребовлю, забрав бранців[3].
Штефан III є національним героєм Молдови, його ім'ям названий центральний проспект Кишинева, місто Штефан-Воде, центр однойменного району. Його портрет розміщений на банкнотах молдовського лея.
Битви та перемоги[ред. | ред. код]
Штефан III провів 36 битв, у яких 34 рази вийшов переможцем.
- 15 грудня 1467: битва при Баї
- 10 січня 1475 року здобув перемогу в битві під Рацова біля Василіва (тепер — Васлуй) з 40 000 вояків над 120 000 турецько-татарським військом під проводом Сулеймана Паші.
- 1476 року Штефан III з своїм військом у 40 000 вояків протистояв турецько-татарському війську, яке налічувало 200 000 вояків; одночасно взяли в облогу Кілію, Білгород, вхід у Дунай, де був Штефан III з військом. Штефан III розбив повністю татар під Сучавою і вигнав їх за Дністер. Татари стояли табором також під Няцем, де Штефан III з 10 000 кінноти на річці Балея Альба протистояв набагато більшому війську противника. Після битви живими залишились дуже мало молдован, а сам Штефан III з 20 своїми людьми прибув у Кам'янець шукати підтримки та набрати військо. Османське військо взяло в облогу Сучавський замок; не змогли його взяти, через голод змушені відступати, перед тим спаливши місто. Штефан III з набраним в «Україні» військом наздогнав і повністю розбив османські війська, відібравши в них награбоване. Таким чином, Кілія та Білгород залишились у молдовських володіннях
- 1484 року османські війська разом з 20 000 військом з Валахії та 50 000 татар з сильною флотилією взяли Кілію та Білгород. 19 вересня військо противника стояло під Сучавою та спалило її. Угорщина і Польща тільки обіцяли допомогу, але Штефан III протистояв один з молдовським військом.
Штефан ІІІ помер 2 липня 1504 року. Його поховали у Путнянському монастирі.
Титул[ред. | ред. код]
- 1471: ст.укр. Мл҃(с)тию бж҃їєю, мы Стєфан воєвода г(с҃)п(д)ръзємли мо(л)да(в)скои[4] (Милістю Божою, воєвода Стефан, господар землі Молдавської).
- З печатки: церк.-слов. іω Стефань воєвωда гωсподар земли Мωлдавскои.
Сім'я[ред. | ред. код]
- Богдан
- Роман I Мушат + Анастасія
- Олександр Добрий + Анастасія Подільська
- Ілля I + Марія Гольшанська
- Василіса + Влад Дракула
- Богдан II + Марія Олтея
- Штефан III Великий + Євдокія Олельківна
- Роман I Мушат + Анастасія
Шлюби, діти[ред. | ред. код]
Мав 4 шлюби.
Син Петру IV Рареш був позашлюбним (не задокументовано).[8]
Галерея[ред. | ред. код]
Корогва Штефана III
Бойовий прапор Штефана чел Маре
Штефан III
Штефан III
Штефана III біля цитаделі Нямц в 1484 р.
Фундації Штефана III[ред. | ред. код]
Буковина[ред. | ред. код]
- Монастир Воронець (1488 р.)
- Монастир Св. Іллі (1488 р.)
- Монастир Петрусь біля Сучави (1487 р.)
- Монастир Путна (1466 р.), похований Штефан III
- Церква у Воловці (1502 р.)
- Церква в Русенах; тут похований батько Богдан II (1501 р.)
- Церква Св. Миколая в Радівцях; поховані Богдан I, Лацко (1480 р.).
Дружина Євдокія Олельківна похована в першій митрополичій церкві Св. Юрія в Сучаві.
У культурі[ред. | ред. код]
Кіно[ред. | ред. код]
- 2018: Штефан великий. Історія Молдови [1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://genealogy.euweb.cz/balkan/balkan18.html
- ↑ Українські грамоти XV ст... 1965:94—129.
- ↑ Н. Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 30.
- ↑ Українські грамоти XV ст.... 1965:119. № 59. Стефан воєвода дає грамоту в тому, що він купив у Оани, брата Олекси мечника, за сто двадцять татарських золотих село Балковці і тепер дарує його Путнян-ському монастиреві (10 вересня 1471 року, Сучава).
- ↑ Mushati family англ.
- ↑ Olelkowicz-Slucki family англ.
- ↑ Bassaraba family англ.
- ↑ Stefan cel Mare and Petru Rareş in Harlau, Iasi, Romania англ.
Бібліографія[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Українські грамоти XV ст. / Підготовка тексту, вступна стаття і коментарі В. М. Русанівського. Київ: Наукова думка, 1965. С. 94—129.
Довідники[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Ксенофонтов, І. Лукін, Т. Штефан III Великий // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 661. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Степан Великий // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1839. — 1000 екз.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Штефан III
- Mushati family (англ.)
- Bassaraba family (англ.)
- Stefan cel Mare and Petru Rareş in Harlau, Iasi, Romania (англ.)
| ||||||||
|
