Штраф (кримінальне покарання)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Штраф — це найбільш м'який вид кримінального покарання. Це грошове стягнення, яке полягає у стягненні із засудженого в дохід держави певної суми грошей. Штраф застосовується і як основне, і як додаткове покарання.

Розмір[ред.ред. код]

Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного та може складати від тридцяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 510 до 850 000 гривень). У виключних випадках можливий вищий розмір штрафу, якщо це спеціально передбачено Особливою частиною КК України. Врахування майнового стану є поняттям оціночним, оскільки спеціально КК України це не передбачено. Для неповнолітніх максимальний розмір штрафу — п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і застосовується він лише в разі, коли неповнолітній має власні кошти чи заробіток. Крім того, за злочини, за які передбачається покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (понад 51 000 гривню) неповнолітньому може бути призначено покарання у виді громадських або виправних робіт.

За вчинення злочину, за який передбачено штраф понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (понад 51 000 гривню), розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за майнову шкоду, завдану злочином.

Умови застосування[ред.ред. код]

Як основне покарання штраф може застосовуватися в разі, якщо його передбачено в санкції статті (частини статті) Кримінального кодексу, а також у разі, коли його застосовують при призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (наприклад, за наявності кількох пом'якшуючих обставин).

Як додаткове покарання штраф може бути призначений тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України і в разі звільнення особи від відбування основного покарання з випробуванням.

Спеціальні випадки
  1. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами протягом терміну до трьох років.
  2. У разі неможливості сплати штрафу (і відсутності підстав для розстрочки) не більше 51 000 гривні суд може замінити несплачену суму покаранням у виді:
  3. У разі неможливості сплати штрафу (і відсутності підстав для розстрочки) понад 51 000 гривню суд може замінити несплачену суму покаранням у виді позбавлення волі на строк:
    • від одного до п'яти років — за злочин невеликої або середньої тяжкості;
    • від п'яти до десяти років — за тяжкий злочин;
    • від десяти до дванадцяти років — за особливо тяжкий злочин.
    • максимальний, передбачений для злочину відповідної тяжкості (тобто за злочин невеликої чи середньої тяжкості — п'ять років, тяжкий — десять років, особливо тяжкий — дванадцять років).

Порядок виконання[ред.ред. код]

Після набрання вироком суду законної сили засуджений зобов'язаний сплатити штраф та повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання, представивши відповідний документ. У разі несплати штрафу протягом цього терміну (а так само при виникненні прострочення більш як на місяць у разі призначення штрафу з розстрочкою) суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт.

Також ухилення від сплати штрафу є злочином відповідно до статті 389 КК України.

Джерела та література[ред.ред. код]