Штурм Бастилії
Штурм Бастилії | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Велика французька революція | |||||||
«Штурм Бастилії 14 липня 1789», художник Жан-П'єр Уель | |||||||
Координати: 48°51′11″ пн. ш. 2°22′09″ сх. д. / 48.8530555555837722° пн. ш. 2.369166666694477730° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Французький уряд | Ополчення Парижа (майбутня Національна гвардія) | ||||||
Командувачі | |||||||
Бернар Рене де Лоне | П'єр-Огюстен Гюлен | ||||||
Військові сили | |||||||
114 солдат, 30 гармат | 600 — 1,000 повстанців | ||||||
Втрати | |||||||
1 (6 чи 8 солдатів вбиті після падіння Бастилії) | 98 |
Штурм Басти́лії (фр. Prise de la Bastille [pʁiz də la bastij]) — подія, що відбулася в Парижі вранці 14 липня 1789 року. Середньовічна фортеця-в'язниця Бастилія становила королівську владу в центрі Парижа. На момент штурму в ній перебувало семеро ув'язнених, проте вона стала символом падіння монархії; її взяття стало відправною точкою для спалаху Великої французької революції.
День взяття Бастилії 14 липня у Франції є державним святом. Ця подія детально описана в романі Александра Дюма (батька) «Анж Піту».
13 липня 1789 року повстанцями був розграбований Арсенал, Будинок Інвалідів та міська мерія, а наступного дня озброєний натовп підійшов до Бастилії.
Гарнізон фортеці складався з 82 інвалідів та 32 швейцарців. Після відмови коменданта Бастилії маркіза де Лоне добровільно здати фортецю, повстанці опівдні почали штурм. З легкістю проникнувши в перший зовнішній двір та розрубавши сокирами ланцюги, які тримали міст, вони увійшли у другий двір, де містилися квартири коменданта та гарнізону. Почалася запекла стрілянина.
Лоне, розуміючи, що гарнізону довго не встояти проти облоги, зважився підірвати Бастилію. Але в той час, коли він із запаленими смолоскипом у руках хотів спуститися в пороховий льох, два унтерофіцери Беккар та Ферран кинулися на нього та примусили скликати військову раду. Майже одноголосно вирішили здатися. Підняли білий прапор та через кілька хвилин повстанці захопили Бастилію.
У день штурму Бастилії король Франції Людовик XVI записав у своєму щоденнику: «Нічого»[1].
Це незавершена стаття з історії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |