Штучна вентиляція легень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Штучна вентиляція легень (ШВЛ, механічна вентиляція, англ. Mechanical ventilation) - термін, що використовується в медицині і характеризує процес, спрямований на забезпечення природного обміну газів у легенях (кисню - оксигенація, вуглекислого газу - вентиляція), що здійснюється медичним працівником (або першим реагульником чи парамедиком) для допомоги забезпечення дихання пацієнта або замість пацієнта шляхом використання штучних методів і певного обладнання (дихання з використанням мішка Амбу чи з використанням апарату ШВЛ).

Класифікація

Залежно від наявності самостійного дихання пацієнта розрізняють:

  1. Спонтанне дихання (самостійне дихання пацієнта, НЕ належить до штучної вентиляції легень)
  2. Допоміжне дихання (асистоване) - використовується за наявності самостійних дихальних спроб пацієнта, проте які не забезпечують адекватного газообміну і потребують втручання допоміжної ШВЛ.
  3. Повна ШВЛ (контрольована) - використовується у пацієнтів не здатних забезпечувати власних дихальних спроб (клінічна смерть, медикаментозна седація, дихальна недостатність внаслідок ураження центральної або периферичної нервової системи).

Залежно від способу забезпечення прохідності дихальних шляхів:

  1. Неінвазивна (дихання через лицеву маску, назофарингеальну чи орофарингеальну трубку)
  2. Інвазивна (ШВЛ через ендотрахеальну, або трахеостомічну трубку).

Джерела

  1. https://www.uptodate.com/contents/overview-of-initiating-invasive-mechanical-ventilation-in-adults-in-the-intensive-care-unit