Шувалов Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Іванович Шувалов у 1760, портрет пензля Федора Рокотова

Іва́н Іва́нович Шува́лов (*1 листопада 1727 — †14 листопада 1797) — російський державний діяч, генерал-ад'ютант (1760), фаворит імператриці Єлизавети Петрівни, меценат, засновник Московського університету й Петербурзької Академії мистецтв.

Життєпис[ред.ред. код]

Іван Шувалов народився 1 листопада 1727 у Москві, у небагатій дворянській родині. Отримав домашню освіту. Завдяки заступництву двоюрідних братів, учасників двірського перевороту 1741, Іван Шувалов виявився при імператорському дворі. В 1742 почав придворну службу як паж. В 1749 одержав звання камер-юнкера. Незабаром зробився фаворитом імператриці Єлизавети Петрівни.

У 1750-х Шувалов мав помітний вплив на внутрішню й зовнішню політику Росії, сприяв розвитку російської науки й мистецтва, робив заступництво вченим, письменникам і художникам. Разом з іншим він підтримував багато починань Михайла Васильовича Ломоносова. Під його заступництвом в 1755 був заснований Московський університет і він став його першим куратором. А в 1757 була створена Академія мистецтв і Шувалов був її президентом до 1763.

Після вступу на престол Катерини II граф Шувалов виїхав з Росії. З 1763 по 1777 він перебував за кордоном (офіційно — у відпустці «через хворобу»), виконував ряд дипломатичних і інших доручень російського уряду. Попутно займався збиранням колекції творів мистецтва.

Бібліотека Шувалова зберігалась у родовому маєтку князів Голіциних «Петровському». Деякі книги з колекції Шувалова (452 томи) надійшли у 1920-1930 роках до Московського університету. Знаходяться у відділі рідкісних книг і рукописів Наукової бібліотеки МДУ. Це книги зі всесвітньої історії, історії Франції, Англії, Іспанії, історії Давнього Риму, воєнної історії; переважно видання 1720-1750 років французькою мовою. Деякі книги позначені власницькими записами сподвижника Петра I дипломата Андрія Матвєєва.

Передав свою колекцію Академії мистецтв і Ермітажу. Повернувшись у Росію, у політичному житті активно не брав участь.

Шувалов помер 14 листопада 1797 в Санкт-Петербурзі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Бартенев П. И. Биография И. И. Шувалова, М., 1857.
  • Анисимов Е. В. И. И. Шувалов — деятель российского просвещения // Вопросы истории. 1985. No 7.
  • Катушкина Е. С., Сапрыкина Н. Г. Экслибрис в собрании Научной библиотеки Московского университета. Альбом-каталог. — М: Изд-во Моск. ун-та, 1985. — С. 40
  • Когинов Юрий. Иван Шувалов: Татьянин день. АСТ; 1998.