Шуламіт Алоні
Шуламіт Алоні | |
---|---|
івр. שולמית אלוני | |
![]() | |
Ім'я при народженні | чеськ. Šulamit Adler |
Народилася |
27 грудня 1928[1][2] Тель-Авів-Яфо, Ізраїль[2][1] |
Померла |
24 січня 2014[3][4][…] (85 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль[1] |
Поховання | |
Країна |
![]() |
Діяльність | політична діячка, письменниця, адвокат, вихователька, борець за права жінок, активістка, адвокатка, правозахисниця, публіцистка |
Alma mater | Єврейський університет |
Знання мов | англійська[2] і іврит |
Заклад | Університет Бен-Гуріона |
Посада | міністр зв'язку Ізраїлюd[6], міністр без портфеля Ізраїлюd[7], міністр без портфеля Ізраїлюd[7], депутат Кнесету[d][2], депутат Кнесету[d][2], депутат Кнесету[d][8], депутат Кнесету[d][8], депутат Кнесету[d][8], депутат Кнесету[d][8], депутат Кнесету[d][8], депутат Кнесету[d][8], депутат Кнесету[d][8], депутат Кнесету[d][8], депутат Кнесету[d][8], депутат Кнесету[d][8], депутат Кнесету[d][8] і депутат Кнесету[d][8] |
Партія | Мерец, Ratzd, Маарахd, Ya'ad – Civil Rights Movementd і Мапай |
Діти | Udi Alonid, Dror Alonid і Nimrod Alonid |
Нагороди | |
Шуламіт Алоні (івр. שולמית אלוני, араб. شولاميت آلوني, уроджена Адлер; нар. 29 листопада 1928, Кфар-Шмар'ягу, Тель-Авівський округ — пом. 24 січня 2014, Тель-Авів) — ізраїльська політична діячка, феміністка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в сім'ї теслі, вихідця з Польщі. З підліткових років брала участь в соціалістичному русі. Працювала вчителькою, вихователькою дітей-біженців, колумністкою у різних виданнях, вела радіопередачу, присвячену правам людини. У 1965 році була вперше обрана депутаткою Кнесета та в подальшому була депутаткою до 1996 року (з перервою в 1969–1973 роках)
Очолювала Ізраїльський союз споживачів, потім власну партію Рац (Рух за громадянські права), що влилися в 1991 році в партію Мерец (Алоні очолила її парламентську фракцію).
У 1992-1993 роках займала пост міністерки освіти в уряді Іцхака Рабіна, але змушена була піти у відставку через тверду позицію з питання про необхідність поділу держави і релігії; потім до 1996 року займала пост міністерки комунікацій, науки і культури.
Протягом усієї політичної кар'єри була визначною діячкою Ізраїльського руху на захист миру, відстоювала ідеї необхідності діалогу з палестинцями. Була членкинею правозахисної організації Еш Дін. У 2000 році Алоні була присуджена премія Ізраїлю в області державної та громадської діяльності.
Шуламіт Алоні поділяла погляди колишнього президента США Джиммі Картера про те, що Ізраїль проводить політику апартеїду стосовно палестинців[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #137351240 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д חה"כ שולמית אלוני — Кнесет.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ כל ממשלות ישראל — הכנסת.
- ↑ а б כל ממשלות ישראל — הכנסת.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н http://main.knesset.gov.il/mk/Pages/MKPositions.aspx?MKID=132 — Кнесет.
- ↑ Shulamit Aloni: Yes, There is Apartheid in Israel. Архів оригіналу за 8 березня 2007. Процитовано 17 травня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- HPD (нім.)
|
|
![]() |
Це незавершена стаття про політичну діячку Ізраїлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 27 грудня
- Народились 1928
- Уродженці Тель-Авіва
- Померли 24 січня
- Померли 2014
- Померли в Тель-Авіві
- Випускники Єврейського університету в Єрусалимі
- Науковці університету Бен-Гуріона
- Лауреати Державної премії Ізраїлю
- Члени 6-го Кнесету
- Члени 10-го Кнесету
- Члени 11-го Кнесету
- Міністри освіти Ізраїлю
- Лідери політичних партій Ізраїлю
- Ізраїльські феміністки
- Жінки-політики