Шульга Андрій Олександрович

Шульга Андрій Олександрович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	22 липня 1993; Дар'ївка, Херсонська область
Смерть	30 липня 2014 (21 рік); в районі села Кожевня Шахтарського району Донецької області; (підрив на міні)
Військова служба
Роки служби	2012—2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	79 ОДШБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шульга.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Шульга Андрій.

Андрі́й Олекса́ндрович Шульга — рядовий Збройних сил України, 79-а окрема аеромобільна бригада, старший майстер-регулювальник, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1993 року в місті Херсон (також вказується Дар'ївка (Білозерський район)). У 2005 році разом з сім'єю переїхав до Дар'ївки. Тут закінчив школу. У 2012 році був призваний до лав ЗСУ, а потім залишився у армії за контрактом. З початку російської агресії в Україні виконував завдання на кордоні з Кримом, потім був передислокований на Донеччину^[1]

Випускник ДНЗ «Херсонського вищого професійного училища ресторанного господарства». Навчався там протягом 2010—2012 років за професією «кухар». У 2012 році був призваний до лав ЗСУ.

30 липня 2014 року приблизно о 20.30 годині загинув, зачепивши розтяжку в тому часі, коли підрозділ у пошуках переправи виходив до броду на річці Міус поблизу районі села Кожевня Шахтарського району Донецької області. Ще один боєць зазнав важких поранень.

Похований у селі Дар'ївка Білозерського району.

Без Андрія лишились батьки та сестра.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
22 жовтня 2014 року, щоб вшанувати пам'ять Андрія Шульги, у Дар'ївській загальноосвітньій школи зібралися жителі села, бойові побратими Андрія, офіційні особи. Майор, начальник інженерної служби 79 аеромобільної бригади Валерій Боіштян вручив нагороду героя орден «За мужність» його батькам — Оксані Валерїївні та Олександру Григоровичу. Молодшій сестричці Андрія Дарині побратими подарували великого, з її ріст, плюшевого ведмедика. Це перше, що він хотів зробити після повернення із зони АТО.^[2]
У Дар'ївській школі, де вчився герой, відкрили меморіальну дошку.^[3] Сама школа носитиме ім'я Андрія Шульги. Таку ініціативу дар'ївці винесли на сесію районної ради. Депутати підтримали її одноголосно.
його іменем названо ліцей, де вчився Андрій^[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Шульга Андрій Олександрович. Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова. unalib.ks.ua. Процитовано 3 січня 2020.

[2] Указом Президента України наш земляк Андрій Шульга удостоєний ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) // Офіційний сайт [[Білозерська районна державна адміністрація|Білозерської районної державної адміністрації]], 22.10.2014. Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 11.02.2016.

[3] Воїн світла Шульга Андрій Олександрович (відеофільм)

[4] Дар'ївський ліцей № 1 імені Андрія Шульги Дар'ївської сільської ради Херсонського району Херсонської області

[1]

[2]

[3]

[4]

Шульга Андрій Олександрович

Зміст

Життєпис[ред. | ред. код]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Навігаційне меню