Шульга Микола Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мико́ла Олекса́ндрович Шульга́ (*29 вересня 1943, село Лисе, Краснодонський район Луганська область) — український політик і суспільствознавець, доктор соціологічних наук (1993), професор (2002). Заслужений діяч науки і техніки України. Лауреат премії НАН України імені М. С. Грушевського (2003). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2014)

Біографія[ред. | ред. код]

  • 1958–1962 — студент Луганського будівельного технікуму.
  • 1962 — майстер, нормувальник будівельно-монтажної дільниці тресту «Укррадгоспспецбуд».
  • 1962–1965 — служба в Радянській армії.
  • 1965–1966 — студент Томського держуніверситету.
  • У 1969 році закінчив історичний факультет Ростовського державного університету.
  • 1969–1970 — відповідальний секретар Ростовського відділення Всеросійського товариства охорони пам'яток історії і культури
  • 1970–1972 — служба в Радянській армії.
  • 1972–1975 — аспірант.
  • 1975–1980 — молодший науковий працівник, старший науковий працівник відділу соціальної психології Інституту філософії АН УРСР
  • 1980–1990 — на партійній роботі в апараті ЦК КПУ: інструктор, консультант, завідувач сектору, заступник завідувача відділу, завідувач відділу національних відносин, завідувач відділу науки та навчальних закладів ЦК КПУ.
  • 1990-1994 — Народний депутат України 1-го скликання. Голова Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин.
  • 1994–1995 — Міністр України у справах національностей, міграції та культів.
  • з 1995 року — заступник директора Інституту соціології НАН України.
  • з квітня 2002 по березень 2006 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний за списками Комуністичної партії України. Перший заступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]