Шульга Михайло Карпович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шульга Михайло Карпович
Народження 6 листопада 1919(1919-11-06) (104 роки)
c. Лісовичі Таращанського району, Київської області
Країна  СРСР
Звання  Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Олександра Невського Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня

Миха́йло Ка́рпович Шульга́ (нар.  6 листопада 1919 c. Лісовичі Таращанського району, Київської області) — радянський полковник, кавалер ордену Олександра Невського.

Народився 6 листопада 1919 року[1] в селі Лісовичі Таращанського району, Київської області. Закінчив 10 класів середньої школи. В серпні 1938 року Таращанським військкоматом був призваний до лав збройних сил.

Військовий шлях[ред. | ред. код]

У боях по захисту СРСР від німецьких військ воював з першого дня німецько-радянської війни у складі військ Південно-Західного фронту. В боях проявив мужність та героїзм, про що свідчить перша ж бойова нагорода — орден Червоної Зірки, котрим шульга був удостоєний в 1941 році — році тотального відступу Червоної Армії по всім фронтам.

За роки війни, фронтові заслуги Михайла Карповича Шульги були відзначені шістьма бойовими орденами. Серед них орден Олександра Невського, котрого він був удостоєний за участь у Виборзькій операції, в результаті котрої були створені військово-політичні умови, що призвели до виходу Фінляндії з війни на боці Німеччини.

На той час майор Шульга командував 3-м дивізіоном 106-ї гаубичної артилерійської бригади великої потужності, резерву Верховного Головнокомандування. Відзначаючи заслуги підлеглого, командир писав:

Майор Шульга, перебуваючи на фронті Вітчизняної війни, в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками проявив себе, сміливим, рішучим та ініціативним офіцером.

В боях при прориві укріпленої смуги оборони фінів на Карельському перешийку 10.06.44 року дивізіон майора Шульги зруйнував 6 ДОТів і ДЗОТів та подавив декілька вогневих точок ворога.

В боях при прориві другої укріпленої смуги фінів 14.06.44 року майор Шульга проявив мужність та винахідливість. Для кращої ефективності вогню він переніс свій Спостережний Пункт в місце розташування піхоти, уточнив цілі, та виявив вузли опору ворога, зі спостережного пункту корегував вогонь дивізіону. В тому бої його дивізіон зруйнував 7 ДОТів та ДЗОТів, подавив 4 вогневі точки ворога, і ти самим допоміг наступу наших військ.

При підготовці прориву оборони ворога південніше Виборга майор Шульга організував та своєчасно здійснив марш дивізіону у вказаний район. Особисто сам весь час знаходився на передньому краї нашої піхоти, уточнюючи вказані йому цілі, виявляв оборонні споруди ворога. З переднього краю нашої піхоти він корегував вогонь дивізіону, завдяки чому, дивізіон зруйнував 4 вузли опору та 6 вогньових точок ворога і тим самим допоміг нашим частинам просуватися вперед.

За проявлену організацію артилерійського наступу дивізіону та вміле керування дивізіоном в бою, за проявлені мужність та відвагу, майор Шульга представлений до нагородження орденом Червоного Прапора.

Командирами 15-ї артилерійської дивізії та 3-го артилерійського корпусу представлення до нагородження орденом Червоного Прапора не було затверджене, але натомість наказом командуючого артилерією Ленінградського фронту № 074 від 7 серпня 1944 року майор Шульга був нагороджений орденом Олександра Невського № 11660.

В повоєнні роки М. К. Шульга продовжував службу в армії, командував різними артилерійськими підрозділами та частинами.

Ордени полковника Шульги[ред. | ред. код]

Полковник Шульга нагороджений також декількома медалями, серед яких «За бойові заслуги» (УПВС СРСР від 20.06.1949), «За взяття Кенігсбергу» та інші.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЦДІАК. — Ф. 127. — Оп. 1079. — Спр. 384.