Шулішов Федір Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шулішов Федір Іванович
Народився 1902
П'ятигорськ, Терська область, Російська імперія
Помер 1967
Іжевськ, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки

Федір Іванович Шулішов (1902(1902), місто П'ятигорськ, тепер Російська Федерація — 1967, місто Іжевськ, Російська Федерація) — радянський діяч органів держбезпеки, начальник УНКВС по Краснодарському краю, начальник УМДБ по Камчатській області. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликань (1941—1946).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника цегельного заводу. У 1915 році закінчив однокласне початкове училище в місті Владикавказі.

У травні 1915 — серпні 1917 року — чорнороб, кур'єр на макуходробильній фабриці Чернецького в місті Владикавказі. У серпні 1917 — липні 1920 року — наймит у заможного селянина Лепєхіна в Терській губернії.

У серпні 1920 — жовтні 1921 року — рядовий, політпрацівник морського загону Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) у Новоросійську.

Член РКП(б) з вересня 1920 року.

У жовтні 1921 — серпні 1922 року — оперативний уповноважений, начальник відділення водного відділу ВЧК у Ростові-на-Дону.

У вересні 1922 — квітні 1926 року — інструктор Ростовського міського (районного) комітету РКП(б).

У квітні 1926 — жовтні 1927 року — секретар президії виконавчого комітету Ростовської міської ради.

У жовтні 1927 — жовтні 1930 року — голова Північно-Кавказького крайового бюро пролетарських студентів.

У 1930 році закінчив економічний факультет Північно-Кавказького державного університету. З жовтня 1930 по жовтень 1932 року навчався в аспірантурі Інституту харчової промисловості в Ростові, з жовтня 1932 по квітень 1933 року — в аспірантурі Інституту плодоовочевої промисловості в Армавірі.

У травні — жовтні 1933 року — помічник уповноваженого 4-го відділення секретно-політичного відділу ОДПУ СРСР. У жовтні 1933 — липні 1934 року — уповноважений 4-го відділення секретно-політичного відділу ОДПУ СРСР. У липні 1934 — червні 1935 року — уповноважений 4-го відділення секретно-політичного відділу ГУДБ НКВС СРСР. У червні 1935 — жовтні 1938 року — оперативний уповноважений 6-го відділення секретно-політичного відділу ГУДБ НКВС СРСР, помічник начальника відділення ГУДБ НКВС СРСР. У жовтні — грудні 1938 року — помічник начальника слідчої частини НКВС СРСР.

З 15 грудня 1938 по 27 квітня 1939 року — тимчасово виконувач обов'язків начальника Управління НКВС по Краснодарському краю, з 27 квітня 1939 по 26 лютого 1941 року — начальник Управління НКВС по Краснодарському краю. З 26 лютого по 22 квітня 1941 року — начальник Управління НКДБ по Краснодарському краю.

У червні — грудні 1941 року — начальник відділення особливого відділу НКВС Західного фронту. У грудні 1941 — червні 1942 року — заступник начальника особливого відділу НКВС 58-ї армії. У червні — грудні 1942 року — заступник начальника особливого відділу НКВС 39-ї армії. У грудні 1942 — червні 1943 року — заступник начальника особливого відділу НКВС 4-ї Ударної армії.

З 4 червня 1943 по 14 травня 1945 року — заступник начальника УНКДБ по Свердловській області.

У травні — грудні 1945 року — начальник відділу УНКДБ по Сталінській області УРСР.

У січні 1946 — січні 1950 року — начальник Управління НКДБ (МДБ) по Камчатській області. З січня по березень 1950 року перебував у резерві управління кадрів МДБ СРСР.

У березні 1950 — лютому 1951 року — помічник міністра державної безпеки Удмуртськоїх АРСР.

З лютого 1951 року — в запасі. З травня 1951 року працював начальником планово-диспетчерского бюро відділу 57-го мотозавода міста Іжевська.

Потім — не пенсії в місті Іжевську.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Петров Н., Скоркин К. Кто руководил НКВД, 1934—1941 : справочник. — М.: Звенья, 1999. (рос.)