Шумбар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Шумбар
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Шумський
Рада/громада Шумбарська сільська рада
Код КОАТУУ 6125889501
Облікова картка Шумбар 
Основні дані
Засноване 1513
Населення 848
Територія 3.678 км²
Густота населення 230.56 осіб/км²
Поштовий індекс 47133
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°02′16″ пн. ш. 26°01′20″ сх. д. / 50.03778° пн. ш. 26.02222° сх. д. / 50.03778; 26.02222Координати: 50°02′16″ пн. ш. 26°01′20″ сх. д. / 50.03778° пн. ш. 26.02222° сх. д. / 50.03778; 26.02222
Водойми Вілія
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Лепесівка
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 47152, с. Шумбар
Карта
Шумбар is located in Україна
Шумбар
Шумбар
Шумбар is located in Тернопільська область
Шумбар
Шумбар

Шу́мбар — село Шумського району Тернопільської області. Колишнє містечко. Розташоване на річці Вілія, в центрі району. Центр сільради, якій підпорядковане с. Новостав.

Населення — 819 осіб (2007).

Археологічні відомості[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, мезолітичної стоянок (17—10 тис. років тому), поселення Трипільської культури (III тисячоліття до н. е.) та знайдено римські монети II ст. Поселення трипільської культури було виявлено під час розвідки Олександра Цинкаловського у 1930-х роках. Підйомний матеріал складається з уламків кераміки зі слідами орнаменту та сокири з опоки. Матеріал зберігається у Кременецькому краєзнавчому музеї[1].

На території сільради розкопано слов'янське підкурганне поховання VIII–IX століть.

Історія[ред.ред. код]

Перша писемна згадка — 1513 року, коли король Польщі та великий князь Литви Сігізмунд І Старий надав містечко у власність підскарбію литовському Богушу Михайлу Боговитиновичу[2]. Його нащадки, що були дідичами містечка, стали носити прізвище Шумбарський, з яких Вацлав Боговитин був чоловіком доньки житомирського старости Софії Михайлівни Чорторийської.[3]

Від XVIII ст. до 1832 з перервами діяв Шумбарський тринітарний монастир.

17-18 ст. Шумбар — містечко. Раніше поблизу Шумбара знаходилось село та маєток Кутно.[4]

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

У січні 1918 року — встановлена радянська влада. У червні — липні 1919, липні — вересні 1920 року село перебувало під більшовицькою окупацією.

У німецько-радянській війні на стороні ЧА боролося 285 жителів, 87 з них загинуло, 103 нагороджено орденами та медалями Союзу РСР.

У вересні 1948 року у селі організовано місцевий колгосп.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церква Апостола Луки (1989, мурована). У 1779 році в Шумбарі було збудовано дерев'яну православну церкву, що в роки радянської влади була розібрана і перенесена в одне із сіл Вишнівецького району, де знаходиться і досі. На місці цієї церкви у Шумбарі стоїть тепер камінний хрест.


  • У XIX столітті був збудований в селі католицький костел (на цьому місці нині стоїть хата Марфи Колінчук), що став окрасою вулиці Красна гора. Хто зруйнував 1942 року цей оплот католицизму і з яких причин виникла пожежа — невідомо. Як зазначає краєзнавець Володимир Михальчук, коли горів костел — з Ікони Божої Матері капали сльози. Свідченням того, що костел дійсно існував, є сьогодні невеликий дзвін, що уцілів під час пожежі і знаходиться тепер на дзвіниці шумбарської церкви.
  • Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, торговельні заклади.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Cynkalowski A. Osiedli kultury tripolsikiej w Bodakah nad Hory-niem // Wiadomosci arheologiczne. — Warszawa, 1969. — T. XXXIV, 2. — стор. 223
  2. Rachmanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX : Poźajście — Ruksze. (пол.).— S. 351. (пол.)
  3. Książęta Czartoryscy (01) (пол.)
  4. Kutno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. (пол.).— S. 963. (пол.)

Література[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.