Шуми Марица

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шуми Марица
болг. Шуми Марица
Kartichka Shumi Maricta.jpg
Країна Flag of Bulgaria.svg Князівство Болгарія
Flag of Bulgaria.svg Третє Болгарське царство
Слова Нікола Живков, Іван Вазов, 1876
Мелодія Александр Космар, 1839
Затверджений 1885
Музичний приклад

Commons-logo.svg болг. Шуми Марица у Вікісховищі

«Шуми Марица» (укр. Шум Мариці) — національний гімн Князівства Болгарія та Третього Болгарського царства у 1885—1947 роках.

Історія[ред. | ред. код]

Історія музики[ред. | ред. код]

У 1839 році у місті Бреслау (Вроцлав) поет Александр Космар написав і оприлюднив сатиричний твір «Пірати». Твір став популярним, і невдовзі мелодією сатири стала мелодія німецької народної пісні «Wenn die Soldaten durch die Stadt marschieren» («Коли солдати маршують в місті»)[1]. У Болгарію мелодія потрапила завдяки Атанасові Гратинському. Почувши її, він намагався підлаштувати мелодію до свого вірша «Сонечко», написаного у 1855—1856 роках. Таким чином, пісня стала популярною у Болгарії[2][3][4].

У 1925 році було оголошено про початок конкурсу на те, щоб поставити текст «Шуми Марица» на музику. В архіві Болгарської академії наук зберігаються 15 проєктів композиції[5].

У 1935 році була здійснена спроба об'єднати в один два гімни Болгарії — «Шуми Марица» та «Гімн Його Величности Царя». Над проєктом працювали Панчо Владигеров і Менахем Бенсусан. Проте весь проєкт зазнав краху. Таким чином, з 1940 року на всіх офіційних церемоніях спочатку виконували «Шуми Марица», а потім — царський гімн[5].

Історія слів[ред. | ред. код]

Нікола Живков написав текст майбутнього гімну Болгарії у 1876 році, воюючи добровольцем на боці Сербії у сербсько-турецькій війні. Зробив він це, захоплюючись російським воєначальником Михайлом Черняєвим, який керував болгарськими добровольцями. Початкова назва твору — «Черняев Марш». Мелодією твору стала музика німецької народної пісні «Wenn die Soldaten durch die Stadt marschieren».

Вперше текст твору опублікований 1877 року в газеті «Щоденний новинар»[6]. У 1878 році він увійшов до збірки «Гусля и песни». Згодом назву пісні змінили на «Шуми Марица», коли її презентували у п'єсі «Ильо Войвода»[7].

Серйозної переробки «Шуми Марица» зазнала у 1912 році завдяки поетові Іванові Вазову. Захоплений першими перемогами Болгарії у Балканській війні, він майже повністю переписав твір. Незначних змін текст зазнав і у 1914 році[1].

Національний гімн[ред. | ред. код]

«Шуми Марица» була затверджена національним гімном Князівства Болгарія після об'єднання Болгарії у 1885 році. З 1940 року на офіційних церемоніях виконувала перед «Гімном Його Величности Царя». У 1947 році, після встановлення за підтримки СРСР комуністичного устрою в Болгарії, гімн змінили на «Републико наша, здравей!»[2]. За часів НРБ «Шуми Марица» не була де-факто та де-юре заборонена комуністичним режимом[8].

Текст[ред. | ред. код]

Черняев Марш
(оригінал, 1876)
Шуми Марица
(1912)
Шуми Марица
(1914)
Шюми Марица

укървавена, Плачи вдовица

Люту ранена

Припев:

Марш! Марш!

с Генераля наш

Раз, два, три

Марш! Войници.

Напред да ходим, войници мили, Тимок да бордим

Със сички сили

Припев

Юнака донский

нам йе водител, с пряпорец лъвский

Вожд победител

Припев

Вижте деспоти, генераля наш

чуйте, запейте

Черняева марш

Припев

Войници храби

след него летят, порят ваздухът

и громко викат

Припев

С кървав остър меч

Генераля напред

възглавя на сеч!

Гръм огън навред

Припев

Труба низ гора

За звони напред!

Хей ура, ура!

Ура напред!

Припев

Шуми Марица

окървавена, плаче вдовица

в люти рани днес.

Припев:

Марш, марш, Генералю наш!

На бой да летим, враг да победим!

Български чеда, цял свят ни гледа.

Хай към победа

славна да вървим.

Припев

Левът Балкански

в бой великански

с орди душмански

води ни крилат.

Припев

Сърцата наши, юнашки, силни, смърт ги не плаши, тупат за борба.

Припев

Ний сме народа, за чест и свобода, за мила рода

който знай да мре.

Припев

Шуми Марица

окървавена, плаче вдовица

люто ранена.

Припев:

Марш, марш, с генерала наш!

В бой да летим, враг да победим!

Български чеда, цял свят ни гледа.

Хай към победа

славна да вървим.

Припев

Левът Балкански

в бой великански

с орди душмански

води ни крилат.

Припев

Млади и знойни, във вихри бойни.

Ний сме достойни

лаври да берем.

Припев

Ний сме народа, за чест и свобода, за мила рода

който знай да мре.

Припев

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Шуми Марица в немски марш. Ивелина Берова (bg-BG). 23 квітня 2013. Процитовано 17 лютого 2022. 
  2. а б ИСТОРИЯ НА БЪЛГАРСКИЯ ХИМН. www.pamettanabulgarite.com (болг.). Процитовано 17 лютого 2022. 
  3. Мишев, Марио (6 травня 2016). Как песента "Шуми Марица" стана първия български химн. Българска история (bg-BG). Процитовано 17 лютого 2022. 
  4. Сменяме кръчмарската „Мила Родино” с германската „Шуми Марица”?. kmeta.bg. 
  5. а б Панайотов, Филип (1999). България 20 век: Алманах (болг.). TRUD Publishers. ISBN 978-954-528-146-4. 
  6. Шуми Марица. ЕДИН ЗАВЕТ (bg-BG). 11 лютого 2008. Процитовано 17 лютого 2022. 
  7. Іван Шишманов (1891). «Историята на Шуми Марица» [The Story of Shumi Maritsa] (in Bulgarian): 7–8.
  8. Мира Душкова - Литературни трансформации на химна "Шуми Марица". liternet.bg. Процитовано 17 лютого 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]

Авдіозапис гімну (MP3)