Шумов Василь Герардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шумов Василь Герардович
Основна інформація
Дата народження 23 березня 1960(1960-03-23) (64 роки)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство США
Професії музикант, музичний продюсер, композитор, поет, режисер
Співацький голос баритон
Інструменти гітара, бас-гітара і клавішні музичні інструменти
Жанри нова хвиля[1]
Нагороди
www.centromania.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Василь Герардович Шумов (нар. 23 березня 1960, Москва) — російсько-американський музикант, поет, діяч мистецтва, музичний продюсер і композитор, режисер. Відомий як лідер гурту Центр та автор проектів мультимедійного та експериментального мистецтва. У різний час робив музику в стилях нова хвиля, електронна музика, авангард та інших.

Біографія[ред. | ред. код]

В кінці 1970-х років Василь Шумов зібрав групу «777», яка згодом трансформувалась у московську групу «Центр».

У 1980-х роках, крім діяльності з «Центром», Василь Шумов пише музику для студій «Мосфільм» і «Союзмультфільм», а також ставить музичний спектакль «Артюр Рембо», в якому брали участь Петро Мамонов, Жанна Агузарова та Артемій Троїцький[2]. У 1987 році пише музику до телевізійної програми Центрального телебачення «Гра в детектива» (Режисери Леонід Півер, Віктор Крюков)[3].

Влітку 1990 року Василь Шумов емігрував до США, будучи одруженим з американкою Джуді — сестрою Джоанни Стінгрей. У 19902008 роки проживає в Лос-Анджелесі (США), де займається музикою, мультимедійним мистецтвом, викладає мультимедіа, дизайн та комп'ютерні технології, знімає короткометражні фільми. В середині 1990-х років він закінчив Каліфорнійський арт-інститут і має ступінь магістра.[4]

З кінця 1990-х років Василь Шумов випускає і поширює альбоми в інтернеті[5].

У першій половині 2000-х років керує проектом c-e-n-t-e-r (Центр риску)[6], в якому візуальні артисти і музиканти створюють відео — та аудіо-мініатюри, зведені Шумовим в кліпи.

Виставки фото — та відеоарту Шумова проходять у 2000-х роках в Лос-Анджелесі і Парижі. У січні 2006 року вийшов його експериментальний фільм «Темний Кут Келтона» (англ. Kelton's Dark Corner), в якому знявся актор Пол МаркоПол Марко[en], відомий за фільмами Еда Вуда 1950-х років.

З середини 1990-х років Василь Шумов відновив активність «Центру» в Росії, виступав разом з гітаристом Фаст Фредді з концертами в містах Росії, надав пісні групи для саундтрека до фільму 2007 року «Одна любов на мільйон». Тоді ж почалося видання й перевидання старих альбомів «Центру» за підтримки Артемія Троїцького.

На початку 2009 року Василь Шумов повернувся в Росію, живе в Москві.

У 2010 році виступив ініціатором і продюсером музичного проекту «Зміст», який, на думку В. Шумова, повинен повернути зміст до російської музики в російську життя[7].

12 червня 2012 року відбувся інтернет-реліз нового диску «Білий альбом»[8], де Василь Шумов виступає в ролі продюсера. В середині травня він звернувся до російських музикантів із закликом підтримати резолюцію Болотної площі і новий «марш мільйонів» (який пройшов 12 червня) і надіслати для збірки по одній композиції безкоштовно. Всього було зібрано більше трьохсот треків.

У лютому 2013 року записав композицію для проекту «Проти гомофобії» відеозвернення на підтримку ЛГБТ-спільноти[9].

Протягом 2014 року реалізував запис і дав кілька концертів з новою сольною програмою під назвою «Басустика» (за аналогією зі словом «Акустика»). Нові мінімалістські записані композиції виключно з допомогою чотирьох компонентів: драм-машини, бас-гітари, голосу та електронних ефектів. Альбом і програма, на думку автора, покликані звернути увагу на зростаючу роль бас-гітари в сучасній музиці.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Згідно інтерв'ю 2006 року, у нього було дві дружини, перша Ганна Дастакян — французька журналістка: від першої є син Антуан (30 років, живе в Парижі), від другого шлюбу — син і донька (8 і 11 років, живуть з матір'ю на Гавайських островах). З дітьми він підтримує відносини[10]. У 2011 році одружився з москвичкою Вірою Погодіною[11].

Дискографія[ред. | ред. код]

Сольні альбоми[ред. | ред. код]

  • 1986 — Мій район (My District) 1-й сольний альбом. Перевиданий на CD в 2013 році (лейбли СОЮЗ / Зеніт)
  • 1990 — три 2-й сольний альбом. Перевиданий на CD у 2009 році (лейбли СОЮЗ / Зеніт)
  • 1992 — Шумовидение. Пісні Живих і Мертвих
  • 1992 — Тектоніка(к) (за участю Жанни Агузарової) 3-й сольний альбом
  • 1994 — Голлівудський Волошка 4-й сольний альбом
  • 1997 — Королі поезії в трансі
  • 1998 — Жива колекція (c групою «НТО Рецепт»)
  • 2000 — Музика до фільмів 4
  • 2000 — Грай сам себе (саундтрек)
  • 2001 — Анагра (Аналогове Громадянство) (інструментальний альбом)
  • 2014 — Basustica 5-й сольний альбом
  • 2016 — Мій район через 30 років 6-й сольний альбом

Спільні записи з іншими музикантами[ред. | ред. код]

  • 1986 Звуки Му, «Прості речі» (продюсер: Василь Шумов)
  • 1990 Володимир Рацкевич, «Завдання в загальному вигляді» (LP, продюсер: Василь Шумов)
  • 1993 Жанна Агузарова, «Nineteen ninety's» (альбом складається з ремейків пісень Центру, з безпосередньою участю Василя Шумова)
  • 1994 Василь Шумів і Петро Мамонов, «Росіяни співають» (ремейки англомовних пісень the Beatles, Джона Леннона, та інших)
  • 2010—2013 «Зміст» — серія альбомів в рамках мистецької акції «Зміст», які Василь Шумов записав з різними музикантами[12][13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Troitsky A. Tusovka: who's who in the new Soviet rock cultureOmnibus Press, 1990. — P. 152. — ISBN 0-7119-1469-9
  2. «Поезд в центр»[недоступне посилання з серпня 2019], звуки.ру
  3. «Игра в детектив». Выпуск 1 на www.kino-teatr.ru
  4. Интервью на Екатеринбургском ТВ, около 2007—2008 г (ссылка на видео на YouTube)
  5. centromania.com
  6. c-e-n-t-e-r. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 13 червня 2018. 
  7. Василий Шумов представляет: творческая акция Содержание. Альбом Содержание 2
  8. Евгений Левкович. (5 червня 2012). Интервью с Василием Шумовым. rollingstone.ru. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 14 червня 2012. 
  9. От любви до ненависти. Грани.ру. 11 февраля 2013 года. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 13 червня 2018. 
  10. «А мне нормально…» [Архівовано 30 березня 2009 у Wayback Machine.] Интервью с В.Шумовым во время приезда в Россию в июне 2006 года, сайт tektonika.ru
  11. «NewsMusic.ru» (от 23 августа 2011): Василий Шумов женился. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 13 червня 2018. 
  12. Василий Шумов представляет: творческая акция «Содержание»
  13. ВЗГЛЯД // «Это не эпоха, это эпошка»

Посилання[ред. | ред. код]