Шура-Копіївська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шура Копіївська)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шура-Копіївська
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район
Громада Тульчинська міська громада
Код КАТОТТГ UA05100150280075828
Основні дані
Засноване 1543
Населення 1233
Площа 3,48 км²
Густота населення 354,31 осіб/км²
Поштовий індекс 23622
Телефонний код +380 4335
Географічні дані
Географічні координати 48°40′51″ пн. ш. 28°39′42″ сх. д. / 48.68083° пн. ш. 28.66167° сх. д. / 48.68083; 28.66167Координати: 48°40′51″ пн. ш. 28°39′42″ сх. д. / 48.68083° пн. ш. 28.66167° сх. д. / 48.68083; 28.66167
Середня висота
над рівнем моря
264 м
Водойми Гниль
Місцева влада
Адреса ради 23622, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Шура-Копіївська, вул. Шевченка, 68
Карта
Шура-Копіївська. Карта розташування: Україна
Шура-Копіївська
Шура-Копіївська
Шура-Копіївська. Карта розташування: Вінницька область
Шура-Копіївська
Шура-Копіївська
Мапа
Мапа

CMNS: Шура-Копіївська у Вікісховищі

Шура-Копіївська — село в Україні, у Тульчинській міській громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 1233 особи.

Географія[ред. | ред. код]

У селі бере початок річка Безіменна, права притока Сільниці.

Історія[ред. | ред. код]

За свідченнями голови Шурської старообрядницької громади Є. Пєрфілова в села старообрядницьку церкву грабували десять разів. Украли 150 найкращих ікон.[1]

Голодомор 1932—1933 років[ред. | ред. код]

22 квітня 1932 року мешканці Шури-Копіївської підняли повстання проти більшовиків, яке поширилося на сусідні села та було згодом придушене військами ОДПУ 22—24 вересня 1932 року.

На загальних зборах громадян села були присутні 420 осіб.

24 квітня 1932 р. (протокол №161) вирішено підтримати пропозицію односельців Гунчак Лілії Демидівни, Вапнярчук Наталії Володимирівни та Нестерук Ольги Данилівни (мешканки села Журавлівка), про часткове забезпечення продовольством (із зібраного урожаю) працівників колгоспу та їх сімей.

У результаті безпрецедентного селянського опору перша хвиля голодомору у Вінницькій області УСРР була зірвана. Вихід селян із колективів тривав до вересня 1932 р. Особливого розмаху антиколгоспні виступи та антирадянські повстання набули в селі Шура Копіївка та Журавлівка Тульчинського району.

У ніч з 14 на 15 березня голова колгоспу Аверкій Войтко об’їхав навколишні села та голів колгоспів, закликаючи селян стати на захист радянського устрою. 15 березня Аверкій приїхав до Державного управління Тульчинської округи (що знаходилося на місці теперішньої податкової інспеції), де звернувся до голови тульчинської округи з проханням надати селянам частку зібраного врожаю. Того ж дня Аверкія Войтка було звинувачено в держзраді та розстріляно у підвалі НКВС Тульчинського райвідділку (що знаходився на місці теперішньої музичної школи в Тульчині).

Жінки у Шурі-Копіївській підняли бунт та захопили владу в Шурі-Копіївській та сусідніх селах Під гасла «У нас коней забирають, чоловіків беруть, нас грабують», вони накинулись на партійну номенклатуру. Селянки зруйнували конюшню в Журавлівці, Юрківці та, побивши при цьому 8 комуністів і комсомольців із вигуками: «Віддавайте насіння і реманент!», захопили владу в 9 селах (Шура-Копіївська, Сільниця, Юрківка, Журавлівка, Самгородок, Шпиківка, Станіславка, Калинівка, Жабокрич), наближених до Шури-Копіївської.

22 вересня на станцію Журавлівка та Шура-Копіївська прибули 5 вагонів зі спеціальними загонами НКВС для боротьби з національно-визвольними рухами. Протягом 22—24 вересня було придушено народне повстання, а 25—28 числа було здійснено поховання 820—825 повстанців у яру, поблизу станції Шура.

У жовтні-листопаді 1932—1933 року було вирішено переселити на вимерлі території нових людей.

До кінця 1933 року із Західної області РРФСР до Тульчинщини було відправлено 109 ешелонів з переселенцями та їхнім крамом.

Як кажуть дослідники, переселенцям, які прибували у вимерлі від голоду села Вінничини, надавали значні пільги.

З них знімали всі недоїмки зі сплати податків, їх звільняли від сплати сільгоспподатку на три роки, рік вони могли не постачати державі молоко та м'ясо, кожна родина безкоштовно отримувала будинок і садибу, ремонт яких до їх переселення мали забезпечити місцеві колгоспи. Тим, у кого не було корови, її надавали безкоштовно, а на кожні дві-три родини давали коня.

Економіка[ред. | ред. код]

  • ПрАТ «Дружба-ВМ» — сільськогосподарський виробник.[2]

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шура-Копіївська с. www.pslava.info. Процитовано 27 березня 2024.
  2. ПРАТ «Дружба-ВМ», Опендатабот

Література[ред. | ред. код]

  • Юркі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.660 (Шура-Копіївська)

Посилання[ред. | ред. код]