Шуринівка
| село Шуринівка | |
|---|---|
| рос. Шуриновка | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Богучарський |
| Поселення | Липчанське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20205812004 |
| Код ЗКТМО: | 20605412116 |
| Основні дані | |
| Населення | 383 |
| Поштові індекси | 396762 |
| Телефонний код | +7 47366 |
| Географічні координати: | 49°44′06″ пн. ш. 40°23′31″ сх. д. / 49.735022222249774870° пн. ш. 40.39214722224977550° сх. д.Координати: 49°44′06″ пн. ш. 40°23′31″ сх. д. / 49.735022222249774870° пн. ш. 40.39214722224977550° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Водойма | р. Ліва Богучарка |
| Мапа | |
  Шуринівка | |
|
| |
Шуринівка (рос. Шуриновка) — село у Росії, Богучарському районі Воронізької області. Входить до складу Липчанського сільського поселення.
Населення становить 383 особи (183 чоловічої статі й 200 — жіночої) за переписом 2010 року.
Історія[ред. | ред. код]
За даними 1859 року у власницькому селі Шуринівка (Новохарипово, Новохарпинськ) Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 505 осіб (241 чоловічої статі та 264 — жіночої), налічувалось 37 дворових господарств, існував православна молитовний будинок[1].
Станом на 1886 рік у колишній власницькій слободі, центрі Шуринівської волості, мешкало 510 осіб, налічувалось 93 дворових господарства, існували 2 православні церкви[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 540 осіб (262 чоловічої статі та 278 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними 1900 року у слободі мешкало 549 осіб (275 чоловічої статі та 274 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 86 дворових господарств, існували православна церква, школа грамоти, відбувались торжки[4].
Джерела[ред. | ред. код]
- (рос.) Шуринівка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 842)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-38. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5352)
| ||||||||||||||
.png){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
