Шустівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шустівці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський
Рада/громада Шустовецька сільська рада
Код КОАТУУ 6822489801
Основні дані
Засноване 1545
Населення 256
Площа 0,936 км²
Поштовий індекс 32335
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°41′15″ пн. ш. 26°14′40″ сх. д. / 48.68750° пн. ш. 26.24444° сх. д. / 48.68750; 26.24444Координати: 48°41′15″ пн. ш. 26°14′40″ сх. д. / 48.68750° пн. ш. 26.24444° сх. д. / 48.68750; 26.24444
Місцева влада
Адреса ради 32335, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Шустівці, вул.Леніна,45 , тел. 9-89-84
Карта
Шустівці. Карта розташування: Україна
Шустівці
Шустівці
Шустівці. Карта розташування: Хмельницька область
Шустівці
Шустівці
Мапа

Шустівці — село в Україні, в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Площа села становить 2,7 тис. кв. км. Населення становить 256 осіб. Орган місцевого самоврядування — Шустовецька сільська рада. 1993 року надано статус четвертої зони посиленого радіоекологічного контролю.

Географія[ред. | ред. код]

Село Шустівці розташоване в південно-західній частині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Саме село міститься в улоговині між пагорбами Волино-Подільської височини і простягається по р. Збруч. Село Шустівці розташоване на 48º41'15" північної широти і 26º14'40" східної довготи.

Від районного центру село знаходиться на віддалі 30 км. Головні шляхи сполучення від Шустовець проходять ґрунтові до Залісся-1, а далі в Кам'янець-Подільський — шосейна дорога. Найближча залізнична станція знаходиться за 7 км у с. Іване-Пусте Борщівського району Тернопільської області.

На півночі Шустівці межують із с. Ніверка, на південному сході — з с. Чорнокозинці; на заході, по р. Збруч — із с. Залісся Борщівського району Тернопільської області. В адміністративному відношенні с. Шустівці є центром, де міститься виконавчий комітет сільської ради.  До сільської ради, окрім Шустовець, входять також села Ніверка, Чорнокозинці та Нововолодимирівка.

Назва[ред. | ред. код]

Стосовно походження назви села існують три версії.

Із розповідей Ситника Григорія, Колісника Андрія та інших старожилів с. Шустовець відомо таке, що що в період татаро-турецько-польських гонінь за людьми, населення тікало в наші місця і на даному острові (такій формі майбутнього поселення сприяла р. Збруч, яка в давнину обтікала населений пункт з усіх сторін) оселилося шість сімей чи господарств (так розповідає Завльнюк Г. — це він чув від якогось архієрея в церкві, коли ще був малим і ходив у школу). Інші старожили також твердять, що назва «Шустівці»  походить від шести перших поселенців. Важко звичайно говорити, чи це дійсно так, та й не відомо, чи справді було шість поселень, а можливо спершу поселилося 2-3 сім'ї або ж їх було більше шести.

Більш достовірне походження села Шустівці буде від слів «шуста» і «щшутьма». Визначення цих слів знаходимо у тлумачному словнику В. І. Даля. «Шуста» означає «мох, яким обростають пні дерев», а «шутьма» — зарослі, пустир, дике місце. Ця версія видається більш переконливішою. Можна припустити, що назва походить від цих слів слов'янського походження.

Подільський історик і краєзнавець Ю. Сіцінський у праці «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета» вказує, що у XV ст. в джерелах згадуються «Шыстовцы». Можливо, ця назва може походити выд слова «шыста». Шисти — це дубові або інші дерев'яні кілки, якими обгороджували поселення, господарства. Були «шисти» на яких прив'язували солому і запалювали, а спеціальні сторожі подавали знак, у який бік тікати, коли наступає ворог. Оскільки Шустівці розміщувалися між горбами, можливо, на цих горбах стояли шисти, по яких вартові сповіщали про наближення ворога. І від цих шистів могла б і піти назва «Шустівці». Таким чином, «шуста», «шутьма», «шисти» дали назву селу Шустівці. На цій версії щодо походження назви особливу увагу акцентував місцевий вчитель історії та краєзнавець М. А. Танасков у власному дослідженні про історію Шустовець.

Село Шустівці виникло і існує уже більше п'яти століть. Про давність його свідчать сільські кладовища. Їх у селі нараховується біля чотирьох. Відомо, що на кожному кладовищі здійснювалося поховання протягом ста років.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується в історичних документах 1493 року. Поблизу виявлено кам'яні знаряддя праці доби неоліту (VI—V тисячоліття до н. е.).

Сьогодення[ред. | ред. код]

На сучасному етапі село продовжує існувати. Станом на 2014 р. у Шустівцях проживають 256 жителів. Переважно це люди старшого і похилого віку, так як молоде покоління майже все перебуває у місті. У селі є школа, в якій навчаються 28 учнів, працює педагогічний колектив у складі 10 вчителів. Функціонує медпункт, відділення зв'язку, будинок культури, бібліотека, магазин. Землі села перебувають в оренді Приворотської філії ТОВ «Нібулон». Існує автобусне сполучення з районним центром.

У лютому 2010 року влада раптово знімає з селян Шустовець Чорнобильську зону посиленої радіоактивності (4 категорія).

Відомі люди[ред. | ред. код]

В селі народились і проживали:

  • Василів Михайло Миронович — штабіст 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
  • родина ректора КПНУ ім. І.Огієнка, професора, академіка АНВШУ Завальнюка Олександра Михайловича,
  • Танасков Михайло Михайлович — кандидат хімічних наук,
  • Федірко Світлана Михайлівна — заступник декана факультету іноземної філології КПНУ ім. І.Огієнка доцент,
  • Федірко Анатолій Олександрович — доцент КПНУ ім. І.Огієнка,
  • Овчарук Василь Іванович — доктор сільськогосподарських наук, професор,
  • Марчишина Алла Анатоліївна — декан факультету іноземної філології КПНУ ім. І.Огієнка доцент,
  • Андрєєв Олександр Анатолійович — доцент кафедри фізики КПДАТУ, кандидат фізико-математичних наук,
  • Сарахман Олександр Олександрович — народний умілець, відомий скульптор, художник,
  • Бесараба Михайло Михайлович — майстер ковальської справи, художник, графік,
  • Мартинюк Марія Степанівна — народна складачка пісень, майстриня,
  • Рога Олександр Антонович — відомий в селі поет, автор збірок,
  • Танасков Василь Васильович — відомий хірург м. Санкт-Петербурга,
  • Танасков Михайло Архипович — краєзнавець, історик, художник, фотограф.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква «Різдва Пресвятої Богородиці» ПЦУ(УПЦ) (2007 р.). На території храму у 2014 році, стараннями жителів села, під керівництвом настоятеля протоієрея Віктора Засадзінського, встановлено пам'ятник «Героям Небесної Сотні»

Курган Слави, споруджений на честь 30-річчя визволення с. Шустовець від німецько-фашистських загарбників у 1975 р.

Пам'ятник загиблим воїнам-односельчанам у Великій Вітчизняній війні

Пам'ятник Т. Г. Шевченку

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Szustowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.)
  2. Батюшков Н. Историческое описание Подолии / Н. Батюшков. — 1891. — 300 с.
  3. Гульдман В. К. Памятники старины в Подолии (материалы для составления археологической карты Подольской губернии) / В. К. Гульдман. — Каменец-Подольский, 1891. — 245 с.
  4. Исторические сведения о приходах и церквях Подольской епархии. — 1895. — Вып.1. — 266 с.
  5. Танасков М. А. Історія села Шустовець / М. А. Танасков. — Шустівці, 1975. — Рукопис. — 60 с.
  6. Труды Подольского Епархиального историко-статистического комитета / под ред. Н. И. Яворовского. — Каменец-Подольский: Тип. Подольского губернского правления, 1895. — Вып. седьмой. — 547 с.
  7. Кам’янецька чорнобильська зона — Кам’янецький часопис КлюЧ. 2017-10-28