Шуховцев Ігор Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Ігор Шуховцев
Ihor Shukhovtsev.jpg
Особові дані
Повне ім'я Ігор Вікторовович Шуховцев
Дата народження 13 липня 1971(1971-07-13) (45 років)
Місце народження Одеса, СРСР СРСР
Зріст 188 см
Вага 81 кг
Прізвисько «Шуха»
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Металіст» (Харків)
Номер 99
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1989–1991
1992
1992–1993
1993–1994
1994–1995
1995
1996
1997–2003
2004
2005
2005–2009
2009–2011
2012—2014
СРСР СКА (Одеса)
Україна «Нива» В
Україна СК «Одеса»
Україна «Поділля»
Україна «Нива» В
Україна СК «Одеса»
Росія «Уралмаш»
Україна «Іллічівець»
Україна «Арсенал» К
Україна «Таврія»
Україна «Іллічівець»
Україна «Зоря»
Україна «Металіст»
38 (-38)
4 (-14)
29 (-38)
21 (-24)
13 (-20)
13 (-15)
6 (-15)
164 (-205)
9 (-10)
9 (-11)
85 (-87)
57 (-93)
1 (-1)
Тренерська діяльність**

тренер воротарів

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 27 травня 2013 року.

Ігор Вікторовович Шуховцев (* 13 липня 1971, Одеса) — український футболіст, воротар. Майстер спорту Украни — з 2001 року.

Спортивна біографія[ред.ред. код]

Вихованець СДЮСШОР «Чорноморець». Перший тренер — Всеволод Родіонович Мірошниченко. У своїх неодноразових розмовах з журналістами, підкреслював, що воротарем став завдяки відомомому українському фахівцю Семену Альтману.

Виступав у дублі одеського «Чорноморця», СК Одесі, «Ниві» (Вінниця). В 1993 році переїхав до Хмельницького на запрошення легендарного тренера Євгена Лемешка.[1] Потім повернувся в «Ниву». Далі грав в аматорському клубі «Благо» (Благоєве). Пізніше, за запрошенням Валентина Іванова, їздив на оглядини в московське «Торпедо», але контракт не підписав. Мав період виступів в «Уралмаші» Єкатеринбург, з яким дійшов до 1/2 фіналу Кубка Інтертото. В зв'язку з фінансовими проблемами клубу, перейшов до підмосковного клубу першого дивізіону Росії «Ности» з Новотроїцька. Не зміг зіграти в клубі жодного матчу, оскільки отримав важку травму.

З 1997 року відгукнуся на пропозицію маріупольського «Металурга», де грав, з невеликою перервою, понад 10 років: були в його кар'єрі і київський «Арсенал», і кримська «Таврія», але він все одно повернувся до команди «Іллічівець» з Маріуполя[2].

У 2009 році, не знайшовши спільної мови з новим головним тренером «Іллічівця», перейшов у статусі вільного агента до луганської «Зорі». В луганській команді став основним воротарем.

25 грудня 2011 року звернувся з листом до президента «Зорі» з проханням розірвання контракту. Прохання було задоволено і контракт було розірвано за обопільною згодою сторін[3].

У січні 2012 року на запрошення В'ячеслава Грозного увійшов до тренерського складу казахстанського клубу «Тобол». У клубі Шуховцев став тренером воротарів[4].

13 листопада 2012 року знову відновив футбольну кар'єру, підписавши однорічний контракт з харківським «Металістом», куди був запрошений у зв'язку з важкою травмою другого воротаря команди Володимира Дишленковича[5].

Титули та досягнення[ред.ред. код]

  • Півфіналіст єврокубкового турніру ІнтерТото УЄФА: 1996 року.
  • Срібний призер чемпіонату України: 2013 року.
  • Переможець першої ліги чемпіонату України: 2008 року.
  • Бронзовий призер першої ліги чемпіонату України: 1997 року.
  • Провів найбільшу кількість матчів у Прем'єр-лізі в складі «Іллічівця»: 244, в тому числі 68 на «0».
  • Член Клубу Євгена Рудакова: 111 матчів на «0».

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]