Шябу-шябу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шябу-шябу
Тип суп
Походження Японська кухня
Необхідні компоненти м'ясо, овочі, тофу

Шябу-шябу (яп. しゃぶしゃぶ) — японська страва з тонко нарізаного м'яса та овочів, зварених у воді[1][2]. Крім м'яса та овочів, у приготуванні також інколи використовують морепродукти, гриби та тофу, а перед поїданням шматочки страви занурюють у цитрусовий соус пондзу або у соус з кунжуту[3]. Популярна[4][5] в Японії страва, яку дуже часто їдять навіть вдома[5].

Історія[ред. | ред. код]

Страва Шябу-шябу стала частиною японської кухні після Другої світової війни[4]. Вона походить від китайської страви з Пекіна шуай ян жоу, яку варять у горщику хо го цзи (посуді у формі каструлі з «димарем»)[4][5]. У оригінальній китайській версії страви використовують дуже тонкі шматочки баранини, які готують декілька секунд у супі, звареному на вугіллі[4]. Вважається, що цей метод приготування був адаптований в Японії як страва Шябу-шябу[5].

Шябу-шябу як назва японської версії цієї страви була придумана рестораном Суехіро з Осаки у 1952 році, коли той адаптував її до японських умов[4][5]. Згідно з одним із припущень назва Шябу-шябу походить від звуку, який створює м'ясо під час приготування у гарячому бульйоні. Оскільки баранину здебільшого не вживають у Японії, ресторан відповідно до японських умов вирішив використовувати яловичину. Через три роки Шябу-шябу почали подавати вже у токійському ресторані Дзакуро. Незабаром страва стала поширеною по всій Японії[4].

Інгредієнти[ред. | ред. код]

На окремих тарілках подають горщик з бульйоном, тонко нарізаним м'ясом, овочами та соусами. Основним інгредієнтом є тонко нарізане м'ясо. Гриби, овочі та тофу здебільшого подаються як додаткові інгредієнти для Шябу-шябу, оскільки вони не вимагають тривалого часу приготування. Для приготування страви використовують яловичину та свинину[5].

Приготування[ред. | ред. код]

Приготування Шябу-шябу в каструлі

Хоча здебільшого для приготування Шябу-шябу використовують звичайний керамічний горщик, який розташовується на нагрівальному пристрої на столі, інколи використовують оригінальний тип горщика з «димарем» посередині[4].

М'ясо потрібно нарізати якомога тонше[4]. Спочатку варто покласти до горщика велику кількість комбу (водорість з родини Ламінарієві) та інші інгредієнти за вибором і нагріти. Додати овочі та тофу. Коли бульйон закипає, за допомогою паличок для їжі беруть шматочки м'яса, які вмочують у бульйон два-три рази. М'ясо стає готовим до вживання після зміни свого забарвлення[5].

Соуси[ред. | ред. код]

Є два типи соусів, з якими зазвичай подають Шябу-шябу: соус ґома-даре (кунжутний соус) та соус простий пондзу (цитрусовий соус у поєднанні із соєвим соусом)[5][4].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Asimov, Eric (28 жовтня 1994). Article 658847 (англійською) . The New York Times. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 19 жовтня 2018.
  2. Shabu Shabu (англійською) . Taste of Japan. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 20 жовтня 2018.
  3. Japanese dishes (англійською) . japan-guide.com. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
  4. а б в г д е ж и к Otani, Hiromi (15 грудня 2005). Shabu-shabu (англійською) . Nipponia. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
  5. а б в г д е ж и Shabu-shabu (англійською) . LIVE JAPAN. 28 квітня 2017. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]