Шябу-шябу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шябу-шябу
Shabushabu.jpg
Тип суп
Походження Японська кухня
Необхідні компоненти м'ясо, овочі, тофу

Шябу-шябу (яп. しゃぶしゃぶ) — японська страва з тонко нарізаного м'яса та овочів, зварених у воді[1][2]. Крім м'яса та овочів, у приготуванні також інколи використовують морепродукти, гриби та тофу, а перед поїданням шматочки страви занурюють у цитрусовий соус пондзу[en] або у соус з кунжуту[3]. Популярна[4][5] в Японії страва, яку дуже часто їдять навіть вдома[5].

Історія[ред. | ред. код]

Страва Шябу-шябу стала частиною японської кухні після Другої світової війни[4]. Вона походить від китайської страви з Пекіна шуай ян жоу, яку варять у горщику хо го цзи (посуді у формі каструлі з «димарем»)[4][5]. У оригінальній китайській версії страви використовують дуже тонкі шматочки баранини, які готують декілька секунд у супі, звареному на вугіллі[4]. Вважається, що цей метод приготування був адаптований в Японії як страва Шябу-шябу[5].

Шябу-шябу як назва японської версії цієї страви була придумана рестораном Суехіро з Осаки у 1952 році, коли той адаптував її до японських умов[4][5]. Згідно з одним із припущень назва Шябу-шябу походить від звуку, який створює м'ясо під час приготування у гарячому бульйоні. Оскільки баранину здебільшого не вживають у Японії, ресторан відповідно до японських умов вирішив використовувати яловичину. Через три роки Шябу-шябу почали подавати вже у токійському ресторані Дзакуро. Незабаром страва стала поширеною по всій Японії[4].

Інгредієнти[ред. | ред. код]

На окремих тарілках подають горщик з бульйоном, тонко нарізаним м'ясом, овочами та соусами. Основним інгредієнтом є тонко нарізане м'ясо. Гриби, овочі та тофу здебільшого подаються як додаткові інгредієнти для Шябу-шябу, оскільки вони не вимагають тривалого часу приготування. Для приготування страви використовують яловичину та свинину[5].

Приготування[ред. | ред. код]

Приготування Шябу-шябу в каструлі

Хоча здебільшого для приготування Шябу-шябу використовують звичайний керамічний горщик, який розташовується на нагрівальному пристрої на столі, інколи використовують оригінальний тип горщика з «димарем» посередині[4].

М'ясо потрібно нарізати якомога тонше[4]. Спочатку варто покласти до горщика велику кількість комбу (водорість з родини Ламінарієві) та інші інгредієнти за вибором і нагріти. Додати овочі та тофу. Коли бульйон закипає, за допомогою паличок для їжі беруть шматочки м'яса, які вмочують у бульйон два-три рази. М'ясо стає готовим до вживання після зміни свого забарвлення[5].

Соуси[ред. | ред. код]

Є два типи соусів, з якими зазвичай подають Шябу-шябу: соус ґома-даре (кунжутний соус) та соус простий пондзу[en] (цитрусовий соус у поєднанні із соєвим соусом)[5][4].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Asimov, Eric (28 жовтня 1994). Article 658847 (англійською). The New York Times. Процитовано 19 жовтня 2018. 
  2. Shabu Shabu (англійською). Taste of Japan. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  3. Japanese dishes (англійською). japan-guide.com. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  4. а б в г д е ж и к Otani, Hiromi (15 грудня 2005). Shabu-shabu (англійською). Nipponia. Процитовано 20 жовтня 2018. 
  5. а б в г д е ж и Shabu-shabu (англійською). LIVE JAPAN. 28 квітня 2017. Процитовано 20 жовтня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]