Шігабутдін Марджані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шігабутдін Марджані
тат. Шиһабетдин Мәрҗани
Şihabetdin Märcani Elder.jpg
Народився 1818[1][2][3]
Казань, Російська імперія
Помер 1889[1][2][3]
Казань, Російська імперія
Поховання Татарське кладовище в Ново-Татарській слободі Казані
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Місце проживання Q56598001?[4]
Діяльність історик, письменник
Alma mater Madrasah of Taşkiçüd[5], Kukeldash Madrasahd, Медресе Шердор і Медресе Мірі Арабd
Знання мов російська і татарська
Конфесія іслам
Батько Q62061859?
Родичі Gabdulla Apanayevd, Q59099892?, Q61971578?, Q13207358?, Mäxmüt Ğäläwd і Q62086515?
Діти Borhanetdin Mardjanid

Шігабутдін Марджані (Шігабутдін бін Багаутдін аль-Казані аль-Марджані, тат. Шиһабетдин Мәрҗани, нар. 16 січня 1818, Ябинчі — 18 квітня 1889, Казань, Татарстан) — російський мусульманський богослов, просвітник. Марджані також відомий як етнограф, археограф, сходознавець і педагог. Згідно Мурату Рамзі, є найбільшим татарським істориком свого часу[6].

Біографія[ред. | ред. код]

Шіхабуддін Марджані народився 16 січня 1818 року у селі Ябинчі, нинішнього Атнінського району Республіки Татарстан.

Освіту здобув в медресе села Ташкічу Казанського повіту, Бухарі та Самарканді.

У сімнадцятирічному віці він почав викладати в медресе та, будучи незадоволеним підручником морфології перської мови, склав власний. 1838 року Марджані вирушив до Бухари для продовження освіти, а потім переїхав до Самарканда.

1848 року, після одинадцятирічної відсутності, з новим багажем знань Марджані повернувся на батьківщину та в березні 1850 був призначений імамом-мударрісом 1-ї Казанської мечеті[7].

1867 року Оренбурзьке магометанське духовне зібрання призначило Марджані на посаду ахуна та мухтасіба Казані[7], що стало безсумнівним визнанням його діяльності з боку керівництва мусульман. З офіційними світськими властями у Марджані також встановлюються позитивні контакти. Він виконує окремі доручення казанської губернської влади: стежить за виданням тексту Корану в казанській друкарні; організовує збір грошей для кавказьких народів, які постраждали від землетрусу; складає звіти про народження, одруження і смерть мусульман для державних установ; бере участь в судових засіданнях при проголошенні клятв мусульманами. Згодом ім'я Марджані стало відомим далеко за межами Казані: в 1870 році виходить у світ його книга «Назратуль-хакк», з новими для того часу і його рідного середовища релігійно-реформаторськими ідеями, що принесла авторові широку популярність не тільки на батьківщині, але і на всьому мусульманському Сході.

Шігабутдінов Марджані похований на Татарському кладовищі Ново-татарської слободи.

Творчість[ред. | ред. код]

Просвітницькі ідеї Марджані охоплюють найрізноманітніші аспекти оновлення суспільного життя татарського народу, включаючи в себе думки про необхідність отримання татарським населенням світської освіти, засвоєння прогресивної спадщини минулого (античної, арабської думки) і справжньої (російської та західноєвропейської культур). Вченого турбували і питання виховання національної самосвідомості татарського народу, турбувало його добробут, соціально-економічне та політичне становище. Вважаючи просвітництво самим потужним знаряддям прогресу, вчений намагався визволити свій народ зі «сплячки». Вчений прагнув відповісти на багато питань, які піднімало розвиваюче по буржуазному шляху татарське суспільство: «оновити віру», підняти соціально-політичний і культурний рівень татарського народу, долучити його до сучасної цивілізації. Релігійні погляди Марджані проявляються в критиці питань каляма (напрямок в ісламській теології). Треба було робити реформу медресе, перетворення викладання. Багато хто вважає Марджані передвісником джадидизського руху в Росії[8]. Саме він заклав його основи — реформу викладання в медресе, що сприяла засвоєнню татарським народом передових досягнень світової культури і науки. Марджані написав понад 30 творів, велика частина яких була видана в основному на арабській мові. Не всі твори, написані вченим, побачив світ. Багато до цих пір ще не виявлені. Високий рівень релігійних знань Марджані, його діяльність в якості педагога, релігійного діяча, історика, просвітителя, залишаться помітним явищем у вітчизняній історії.

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • У 2002 році Інституту історії Академії наук Республіки Татарстан присвоєно ім'я Шігабутдінова Марджані — «Інститут історії ім. Ш. Марджані АН РТ».
  • Іменем Шігабутдінова Марджані названий видавничий дім, що спеціалізується на випуску літератури з ісламознавства.
  • Його ім'я носить вулиця в Вахітовському районі Казані, Правобережному районі Магнітогорську, м. Єлабуга, а також в м. Альмет'євську.
  • Іменем Шігабутдінова Марджані названа Соборна мечеть в Казані.
  • Пам'ятник на набережній озера Кабан в Казані[9].
  • Коморгузінська середня загальноосвітня школа Атнінського району Республіки Татарстан носить ім'я Шігабутдінова Марджані.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Хакк аль-ма'ріфа ва хусн аль-Ідрак» («Істина пізнання і краса її осягнення», 1880 р ) — твір про мусульманське право, в якому вчений викладає також свої соціально-політичні погляди;
  • «Мустафад аль-Ахбар фі ахваль Казан ва Булгар» («Джерело відомостей про справи Казані і Булгара», 1885 р.) — історична праця про Волзьку Булгарію і Казанське ханство;
  • «Кітаб аль-хікма аль-баліга аль-Джіннія фі шарх аль-акаід аль-ханафія» («Книга про віровчення ханафі», 1888 р ) — твір, в якому Марджані викладає свої релігійно-філософські погляди;
  • «Біт-тарікат аль-муслава аль-акідат аль- хусна» («Гідним наслідування шляхом і найкращим переконанням», 1890 р.) — праця, видана після смерті Марджані, про деякі проблеми логіки і пізнання.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Swartz A. Open Library — 2007.
  2. а б Faceted Application of Subject Terminology
  3. а б AlKindi
  4. http://uag.kzn.ru/docs/OPAiKN/pdf/260.pdf
  5. Tatar Encyclopedia — 2002.
  6. Рамзи М. М. Талфик ал-ахбар ва талких ал-асар фи вакаи Казан ва Булгар ва мулук ат- татар: в 2-х т. // Оренбург: Тип. Каримова и Хусаинова, 1908. — С. 13.
  7. а б Юзеев А. Татарская философская мысль конца XVIII-XIX веков: эволюция, основные направления и представители. — Иман, 1998. — 137 с.
  8. Russlands Muslime sind fremd im eigenen Land [Архівовано 17 травня 2011 у Wayback Machine.](нім.)
  9. В Казани на набережной Кабана открылся памятник известному татарскому богослову Шигабутдину Марджани. Официальный портал Казани. 20.11.2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 26 квітня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]