Шіле Олександр-Петро-Адріан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Якович Шіле
Олександр-Петро-Адріан Шіле
Народження 28 червня (10 липня) 1830Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть 26 вересня (8 жовтня) 1897 (67 років)Київ, Російська імперія
Поховання Аскольдова могила
Громадянство Російська імперія
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Діяльність архітектор
Праця в містах Санкт-Петербург, Нижній Новгород, Київ
Архітектурний стиль необароко, неоготика, цегляний стиль
Найважливіші споруди Міська дума, Стара біржа, Музичне училище
Реставрація пам'яток Маріїнський палац
Автограф Aleksander Shile Signature 1870.png
Шіле Олександр-Петро-Адріан у Вікісховищі?

Олекса́ндр-Петро́-Адріа́н (Олекса́ндр Я́кович) Ші́ле (28 червня (10 липня) 1830, Санкт-Петербург, Російська імперія — 26 вересня (8 жовтня) 1897, Київ, Російська імперія) — російський архітектор німецького походження. Головний архітектор Києва в 1869–1871 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Санкт-Петербурзі, виховувався у Петропавлівському училищі, згодом навчався в Петербурзькій академії мистецтв (закінчив 1852 року) і за кордоном (Париж, Берлін (Берлінська будівельна академія), Італія). 1855 року повертається у Росію та працює у Петербурзі та Нижньому Новгороді. Впродовж 1869–1871 років — на посаді міського архітектора Києва, у 1880–1889 роках — на посаді архітектора Фундуклеєвської гімназії. Займався викладацькою діяльністю.

Впродовж 1869–1897 років працював у Києві, де уславився багатьма визначними спорудами адміністративного, господарського та житлового призначення. Помер у Києві, похований на Аскольдовій могилі.

Роботи в Києві[ред. | ред. код]

  • Перебудова існуючого будинку для Колегії Павла Ґалаґана (1870–1871, вул. Богдана Хмельницького, 11)
  • Опорядження інтер'єрів Маріїнського палацу (1870)
  • Біржа, згодом Земельний банк, тепер Клуб Кабінету Міністрів України на вул. Інститутській, 7 (1870–1873)
  • Музичне училище Російського музичного товариства в Музичному провулку (1874, реставрована по війні, тепер приміщення Національної радіокомпанії України)
  • Міська дума на вул. Хрещатик, 18 (1874–1878, не збереглась)
  • Реконструкція будинку магістрату на Контрактовій площі, 12 для 3-ї чоловічої гімназії (1876, співавтор В. Прохоров)
  • Дві споруди Київського військового округу на вул. Банковій, 11 (1877, у 1930-ті роки перебудовані та увійшли до складу нової будівлі, тепер будівля Адміністрації Президента України)
  • Фонтан на Царській площі (тепер Європейській) (1872, не зберігся),
  • Водонапірна башта в Купецькому саду (тепер Хрещатому парку) (1876–1877),
  • Царська (1871–1872) і Михайлівська водонапірні башти (1872, не збереглись; Царська башта 2003 року відновлена, тепер приміщення Водно-інформаційного центру).
  • Розпочав монументальне будівництво на садибі Ф. Мерінга, спорудивши на місці майбутнього пасажу будинок М. Штифлера і 3-поверхові крила (1875, не збереглися).
  • Житловий будинок професора В. Покровського на вул. Прорізній, 18 (1871),
  • Житловий будинок на вул. Золотоустівській, 36 (1871, не зберігся),
  • Житловий будинок на вул. Прорізній, 13 (1872, не зберігся),
  • Житловий будинок на вул. Прорізній, 15 (1873, не зберігся),
  • Житловий будинок Г. Лозицького на вул. Софіївській, 20/21 (1873),
  • Житловий будинок на вул. Хрещатику, 46 (1873),
  • Перебудова будинку Зейделя на Хрещатику, 17 (стара нумерація) (1874, не зберігся),
  • Житловий будинок генеральші Д. Павлової на вул. Пушкінській, 32 (1875),
  • Житловий будинок на вул. Прорізній, 5 (1875, не зберігся),
  • Надбудова житлового будинку І. Бродського на розі вул. Володимирської, 48 і Театральної площі (1875, первісна споруда О. Беретті),
  • Реконструкція і переробка паркового фасаду особняка барона М. Штенгеля на вул. Ярославів Вал, 3 (1878),
  • Житловий будинок інженера М. Добриніна на вул. Прорізній, 9 (1879),
  • Житловий будинок на вул. Прорізній, 7 (1880, не зберігся),
  • Житловий будинок Ф. Михельсона на вул. Пушкінській, 40 (1880),
  • Будинок Г. Іллінського / «номери Іллінської», згодом готель «Прага» на вул. Володимирській, 36 (1880–1882),
  • Житловий флігель на вул. Бульварно-Кудрявській, 34 (1882, не зберігся),
  • Прибутковий будинок Ф. Людвиковського / 5 поверхів на вул. Костельній, 4 (1887),
  • Прибутковий будинок Ф. Міхельсона на вул. Володимирській, 47 (1889–1890, співавтор В. Сичугов).

Зображення[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]