Щапов Опанас Прокопович
Зовнішній вигляд
Опанас Прокопович Щапов | |
---|---|
рос. Афанасий Щапов ![]() | |
![]() | |
Народився | 17 жовтня 1831 Іркутська губернія |
Помер | 11 березня 1876 (44 роки) Іркутськ ·легеневий туберкульоз[d][1] ![]() |
Поховання | Іркутськ ![]() |
Країна | ![]() |
Діяльність | антрополог, історик ![]() |
Alma mater | Казанська духовна академія |
Галузь | історія |
Посада | професор ![]() |
Вчене звання | професор |
Відомі учні | Аристов Микола Якович[2] ![]() |
![]() ![]() ![]() |
Опана́с Проко́пович Ща́пов (* 5 жовтня (17 жовтня за новим стилем) 1831, село Анга, нині Качузького району Іркутської області Росії — † 27 лютого (10 березня за новим стилем) 1876, Іркутськ) — російський історик, публіцист. Професор (1860).
1856 року закінчив Казанську духовну академію.
1864 року Щапова, запідозреного у зв'язках з Олександром Герценим і Миколою Огарьовим, вислали до Сибіру.
Автор праць з історії церковного розколу та старообрядництва, земських соборів. Вивчав історію й етнографію Сибіру.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С.456.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С.695.
- Щапов Афанасій Прокопійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1007-1008.
- ↑ Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов, Н. П. Чулков, Н. Д. Чечулин и др. — СПб, Москва.
- ↑ Аристов, Николай Яковлевич // Анрио — Атоксил — 1926. — Т. 3. — С. 325.