Щаслива невдача
| Автор | Герман Мелвілл |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | The Happy Failure |
| Країна | США |
| Мова | англійська |
| Серія | «Яблуневий стіл та інші історії» |
| Місце | Нью-Йорк |
| Видавництво | Harper's Magazine |
| Видано | липень 1854 |
| Тип носія | на папері |
| Попередній твір | «Пудинг бідняка і крихти багатія» |
| Наступний твір | «Людина-блискавичник» |
«Щасли́ва невда́ча» (англ. The Happy Failure) — оповідання американського романіста Германа Мелвілла, написане у 1853 році. В цьому ж році автор надіслав його разом із оповіданнями «Півник!» і «Скрипаль» до нью-йоркського журналу Harper's Magazine, де його опублікували у липні 1854 року в 50-му номері.
«Щаслива невдача», позначена підзаголовком «Історія на Гудзоні», розповідає вигадані пригоди винахідника і його племінника. Розповідь ведеться від імені останнього. Твір просякнутий тонким гумором, за яким автор приховав християнську мораль про те, що людяність і турбота про потреби ближнього важливіші за творчі або інтелектуальні досягнення.
Сюжет[ред. | ред. код]
Дядько запросив оповідача до прогулянки річкою, але відразу стає зрозумілим, що відпочинку не буде. Адже дядечко прихопив із собою загадкову скриню, яку його прислужник, дужий негр Йорпі, ледь підіймає. З цим вантажем їм доведеться грести проти течії десять миль. Племінник хоче відмовитись, але дядечко йому конфіденційно повідомляє, що у скрині лежить його винахід, який конче необхідно випробувати без свідків. Винахідник працював над ним десять років, сьогодні має настати його творчий тріумф. Прибувши на місце, вони виймають зі скрині «Гідравлико-Гідростатичний Апарат», призначення якого — осушення боліт. Однак диво-машина розвалюється в руках винахідника. Племінник пропонує зібрати і випробувати бодай частину агрегату, не стільки заради практичної користі, скільки для того, щоб заспокоїти впертого родича, який такої ганьби не переживе. Однак винахідник несподівано відмовляється і пропонує повернутися назад: «зі скрині вийде добрий ящик для дрів, а… Йорпі зможе з брухту отримати гроші собі на тютюн». Племінник робить висновок, що ця невдача перетворила егоцентричного й вередливого дядька на добру і чуйну людину[1].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Герман Мелвилл Рай для холостяков и Ад для Девиц. — С.-П.: Азбука-классика, 2007. — С. 307—317.(рос.)