Щастя бути жінкою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щастя бути жінкою
італ. Fortuna di essere donna
Жанр кінокомедія
Режисер Алессандро Блазетті
Сценарист Алессандро Блазетті
Сузо Чеккі д'Аміко
Сандро Контіненца[it]
Енніо Флаяно
У головних
ролях
Софія Лорен
Шарль Буає
Марчелло Мастроянні
Еліза Чеґані[it]
Оператор Отелло Мартеллі
Композитор Алессандро Чиконьїні
Художник Dario Cecchid
Кінокомпанія Documento Film
Le Louvre Film
Дистриб'ютор Lux Film
Тривалість 100 хв.
Мова італійська
Країна Італія Італія
Франція Франція
Рік 1956
IMDb ID 0049226
Рейтинг IMDb: 5.9/10 stars
CMNS: Щастя бути жінкою у Вікісховищі

«Щастя бути жінкою» (італ. Fortuna di essere donna) — італійський комедійний фільм режисера Алессандро Блазетті, який вийшов у 1956 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

Коли Антоньєтта (Софія Лорен) на заміській дорозі поправляла панчоху з піднятою спідницею, її з проїжджаючого автомобіля сфотографував фотограф Коррадо (Марчелло Мастроянні). Згодом фотографія була розтиражована на обкладинці журналу. Наречений Антоньєтти, адвокат Федеріко (Джюстіно Дурано), хоче порушити судову справу про відшкодування моральних збитків, але Антонієтта вирішує використати цей випадок з фотографом іншим способом. Вона хоче стати моделлю в салоні мод, а Коррадо знайомий з впливовими людьми, зокрема з графом Грегоріо Сенетті (Шарль Буає), який міг би посприяти цьому. Чи вдастся Антоньєтті здійснити свій план?

Ролі виконують[ред. | ред. код]

Навколо фільму[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]