Щедрик (Леонтович)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Щедрик»
Mykola leontovych.jpg
Микола Леонтович
Композитор Леонтович Микола Дмитрович (1877—1921)
Жанр хорова музика, щедрівка,
класична музика
Створено 1901 (?)
Видано 1919
Тональність соль мінор
Інструментування а капела
Текст народний
Мова українська
Прем'єра
Дата 1916
Місце Київ
Диригент Микола Леонтович
Виконавці Народна хорова капела «Дніпро» Київського університету 1916
CMNS: Щедрик у Вікісховищі
S:  Щедрик у  Вікіджерелах

«Ще́дрик» — всесвітньо відомий твір для хору українського композитора Миколи Леонтовича, який був створений на початку ХХ століття. Після гастролей хору Олександра Кошиця в країнах Європи у 1919 році (Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія) та в Сполучених Штатах Америки у 1922 році, «Ще́дрик» став знаним не тільки в Україні, але й у всьому світі. Після того як у 1936 році популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції «Щедрик», його англомовна версія відома як «Дзвінка колядка, Колядка дзвонів» («Carol of the Bells»), що стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі. В наші часи «Щедрик» можна почути в усіх куточках світу англійською, німецькою, іспанською, японською, тощо.[1][2]

« Щедрик — то не розкладка пісні, то самоцінний твір, осяяний промінням генія, який посяде не останнє місце в світовій музичній літературі «

— композитор Пилип Козицький[3]

snd:
Щедрик
Виконання камерного хору «Київ», версія з оркестровим супроводом
Інструментальне виконання
При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку.

Історія створення[ред. | ред. код]

Всесвітньо відомий твір для хору «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже все життя.[4] Першу її редакцію було написано до 1901–1902 рр., другу редакцію — у 1906—1908 рр., третю — 1914 р., четверту — 1916 р., і, нарешті, п'яту — 1919 р.

Уперше «Щедрик» виконав хор Київського університету 1916 року, коли композитор працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав у Музично-драматичній школі Миколи Лисенка (згодом — інституті його імені), працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.

Виконання твору принесло великий успіх. Ім'я Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки. За висловом Кирила Стеценка

« Він — ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе мережива із шовку. Його техніка … настільки «ажурна», ніби тонка різьба із золота, прикрашена самоцвітним камінням. Леонтович бере невеличку річ … і так вичеканить, що просто диву даєшся: маленьку простеньку мелодію він розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб.[5] «

Музика й текст[ред. | ред. код]

Щедрик.jpg

Щодо походження мелодії Щедрика, точних відомостей не існує. Анатолій Завальнюк свідчить, що народне першоджерело твору належить до найстаріших зразків українського фольклору.[6] На думку Анатолія Іваницького, музичні форми такої структури, як у «Щедрику», могли вже існувати 12 тис. років тому в епоху мезоліту (але, звичайно, не конкретний «Щедрик», а лише схожа музична форма)[7].

На думку Валентини Кузик логічно припустити, що Микола Леонтович обрав фольклорний зразок, знайомий з дитинства, який побутував на Поділлі[8]. А. Іваницький розглядає цей наспів як багаточленну композицію, що формується з двох бінарностей, які творять дзеркальну симетрію Quarter note.gifEighth note.gifEighth note.gifQuarter note.gif[7]. На його думку, у цьому наспіві в хрестоматійному вигляді представлені базові логічні фігури (дипластії, комбінації бінарностей, серіації, симетрійні явища у вигляді ритму дроблення з об'єднанням), які складають основу мислення сучасної людини в усіх ділянках ментальної й матеріальної практики[9].

«Щедрик». Микола Леонтович

Текстове першоджерело пов'язане з дохристиянською добою, коли новий рік починався ранньою весною з поверненням до України ластівок. Інший варіант тексту — «Ой на річці», записаний учителем співу з Тульчина Ф. Лотоцьким у селі Паланка Гайсинського повіту на Поділлі в грудні 1916 року. Поширення цього варіанту засвідчило жанрову метаморфозу — переведення Щедрика зі щедрівок до колядок, пов'язаних з темою народження Христа.

Органічно поєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії, композитор домігся того, що кожний голос відіграє цілком самостійну виражальну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен художній образ у граничному завершенні. Композитор удається до так званих органних пунктів, на тлі яких будує складні звукові комплекси. Цим він досягає особливої гармонійної насиченості й напруженості звучання.

Англійськомовну версію тексту, відому як Carol of the Bells, склав у 1930-ті рр. диригент, хормейстер, учитель музики Петро Вільговський.[10]

Використання в популярній культурі[ред. | ред. код]

Українська культура, по суті, почала виявляти себе з часу, коли до Америки приїхали перші іммігранти з України в 1870-х роках. Однією з найважливіших подій був саме виступ хору Олександра Кошиця в Нью-Йорку в 1922 році. Тут уперше було виконано «Щедрик» М. Леонтовича, маленьке українське диво, яке розійшлося по всіх континентах.

snd:
Щедрик
Виступ хору Олександра Кошиця в Нью-Йорку 1922 року
При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку.

5 жовтня 1922 року «Щедрик» було вперше виконано на концерті в Карнегі-Холі в Нью-Йорку[11].

Втім перед цим «Щедрик» було представлено в десяти країнах Західної Європи.

Композиція була представлена для західної публіки Українською Республіканською Капелою під орудою диригента Олександра Кошиця, що гастролювала на доручення уряду УНР та Голови Директорії Симона Петлюри в країнах Західної Європи та Північної й Південної Америки з метою промоції ідеї української незалежності (1919—1924 рр.). Упродовж 1919—1921 роках «Щедрик» з тріумфом було представлено у 45 містах Західної Європи, зокрема у ключових європейських столицях: Празі (11 травня 1919 року), Відні (22 липня 1919 року), Берні (15 жовтня 1919 року), Парижі (6 листопада 1919), Брюсселі (8 січня 1920 року), Гаазі (22 січня 1920 року), Лондоні (3 лютого 1920 року), Берліні (28 квітня 1920 року), Варшаві (19 жовтня 1920 року), Барселоні (29 січня 1921 року). Прем'єра «Щедрика» у США відбулася 5 Жовтня 1922 у Карнегі Хол. Під час турне українського хору в Америці (1922—1924) «Щедрик» було представлено ще у 150 містах, зокрема прем'єри відбулись у Мехіко (20 грудня 1922 року), Буенос-Айресі (3 червня 1923 року), Монтевідео (28 липня 1923 року), Ріо-де-Жанейро (21 вересня 1923 року), Гавані (16 лютого 1924 року)[12].

Концертні гастролі Української Республіканської Капели, як представницької державної інституції Української Народної Республіки, були ініційовані Головою Директорії, Головним Отаманом військ і флоту УНР Симоном Петлюрою з метою протидії російській пропаганді та промоції української культури й незалежності в Європі. Закордонне турне Капели проходило за сприяння Міністерства освіти та мистецтв і Міністерства закордонних справ УНР, ставши першим державним проєктом культурної дипломатії в історії модерної України. Саме завдяки цим гастролям світ уперше почув «Щедрика» Миколи Леонтовича, а українська культура і державний престиж України здобули позитивний резонанс у 17 країнах світу. «Щедрик» був найбільш популярною композицією концертів українського хору («Щедрик був коронною точкою нашого репертуару упродовж п'яти з половиною років гастролей» — О. Кошиць), ставши «м'якою силою» України на міжнародній арені[13].

Ось лише деякі відгуки світової преси на адресу «Щедрика» і творчості Миколи Леонтовича:

Женева: «Твір під назвою „Щедрик“ з його безперервним повторенням чотирьох нот з безкінечно розмаїтим супроводом та гармонізацією — такі пісні абсолютно неймовірні», — «La Suisse», 14 жовтня 1919 року;

Брюссель: «Щедрик в аранжуванні Леонтовича — це шедевр народного мистецтва. Глядачі його вітали оваціями, стоячи і викликаючи на біс», — «Le XX Sciècle», 10 січня 1920 року;

Лондон: «Багато пісень були виконані на біс — майже всі. Серед найбільш оригінальних і красивих можна назвати „Щедрик“ і „Ой там за горою“ — обидві створені Леонтовичем!», — «The Daily News and Leader», 4 лютого 1920 року;

Берлін: «„Цей український гашиш“ — найсолодша з отрут», — з відгуку німецької професорки про прем'єру «Щедрика» в Берліні, травень 1920 року;

Варшава: «…Ось прийшли Кошиць, Стеценко, Леонтович. З останнім мені навіть довелось працювати у Всеукраїнському музичному комітеті. Невеличкий чоловік, обдарований досконалим слухом, усього лише інструктор з організації національних хорів. Виявилось, що в цій невеличкій національній справі він свого роду Гомер», — «Свобода», 23 жовтня 1920 року.

Барселона: «Публіка зазначила, що найбільше їй сподобались аранжування Леонтовича, що часто викликали на біс», — «Das Noticias», 2 лютого 1921 року;

Нью-Йорк: «Минулого вечора в Carnegie Hall пройшло палке прийняття Українського Національного Хору. Це був час гарячої сердечності й ентузіазму, що нагріває термометр до кипіння й вибуху. У таких веселих колядках, як „Щедрик“, жіночі голоси лунали високо, вишукано і природно… Квіти сипались на сцену… Публіка підтримала прийом великими оваціями. Щедрик викликали на біс», — «The Sun», 6 жовтня 1922 року.

Сан-Франциско: «Вони представили нашій країні не лише найкращий спів, який ми тільки чули, але й нанесли Україну на мистецьку мапу світу, як залюблену в музику націю. Це в той час, як ми вважали її за спустошену землю бродячих козаків і сільського люду», — Clay M. Greene «The San Francisco Journal», 1 лютого 1924 року.

Наведені відгуки світової преси на адресу «Щедрика» знайдено дослідницею Тіною Пересунько в архіві преси Української Республіканської Капели (Центральний державний архів органів вищої влади та управління України) та уперше оприлюднено у книгах: Пересунько Тіна. Світовий тріумф «Щедрика» — 100 років культурної дипломатії України (збірник архівних документів). Київ. Видавництво «АртЕк», 2018. 200 с. ISBN 978-617-7674-01-5; Світовий тріумф «Щедрика» — 100 років культурної дипломатії України. Пересунько Тіна. Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919—1924). Київ. Видавничий дім «АртЕк», 2019. 312 с. ІSBN 978-617-7674-92-3.

Тут перший запис Щедрика. 1922. https://youtu.be/lXQ15PyKM-M

Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро Вільговський (англ. Peter J. Wilhousky), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «Щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» (англ. Carol of the Bells). І досі американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.

Колядка дзвонів широко використовується в рекламі, а її гумористичні версії фігурували в таких американських телесеріалах:

  • «Південний парк» (англ. South Park).
  • «Маппет Шоу» (The Muppets spread Holiday cheer with their rendition of «Ringing of the Bells»).
  • «Сімпсони» (англ. The Simpsons; початок 8-ї серії 22-го сезону, кінець 3 серії 23-го сезону, кінець 10 серії 28 сезону)[14].
  • «Гріфіни» (англ. Family Guy).
  • «Суботній вечір у прямому ефірі» (англ. Saturday Night Live).
  • «Менталіст (3-ий сезон,10-та серія)» (англ. The Mentalist).

Пісня використовується у кінофільмах:

Канадський гурт Barenaked Ladies[en] записав щедрівку у своїй обробці для альбому «Barenaked for the Holidays»[en]. Вона з'явилася також у кінці серії Ноель серіалу «Західне крило» (англ. West Wing), коли заступник завідувача відділу кадрів Джош Ліман із асистенткою Діною Мос виходять із парадного входу Білого Дому й зупиняються послухати пісню у виконані вуличного хору.

Переробка пісні в сучасному стилі техно-данс продюсером/діджеєм Демоніксом швидко стала культовою класикою в андерграунді. Опосередковано пісня стала звичною заставкою американського радіо в період різдвяних свят. Колядка стала лейтмотивом естафети «Сараєво напередодні Різдва 12/24», записаної Саватаж, і популяризованої їхнім побічним проєктом «Транс-сибірський оркестр» у їхньому дебютному альбомі «Ніч напередодні Різдва та інші історії».

H.P. Lovecraft Historical Society, Carol of the Old Ones зробили пародію на колядку, використовуючи лавкрафтівські теми й лірику.

Наприкінці 2006 року пісня була використана у двох рекламних роликах фірми Dell Latitude Laptops для виробництва GPS-навігаторів Garmin.

Мелодія звучить у треку «Shedry Schedryk» альбому Werewolf української рок-групи Esthetic Education. Уривок «Щедрика» також виконує Іван Дорн у своїй пісні «Дед Мороз „Конфеты“».

Популярний американський гурт-акапелла Pentatonix виконав кавер пісню «Carol of the Bells» і отримав позитивні відгуки від користувачів популярної мережі Youtube[16]. Композиція для 12-ти віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав Стівен Нельсон з американського музичного гурту The piano guys (понад 9 млн переглядів на Youtube)[17].

«Щедрик», який американська музична група «Pink Martini» виконала українською мовою, увійшов у їхній альбом «Joy to the World».[18] Також українською мовою його заспівала англійська співачка грузинського походження Кеті Мелуа, під назвою The Little Swallow (Маленька ластівка).

За версією видання Drohobyczer Zeitung, на початку 2015 було визначено 17 найкращих виконань пісні «Щедрик» у світі — від класики до рок-виконань. Сюди потрапили: вільнюський хор Bel Canto, який виконав пісню в підтримку Євромайдану в грудні 2013; український гурт ROCK-H, Pentatonix, The Piano Guys, Девід Гікен, баскетболісти NBA, які виконали пісню ударами м'ячів; американський підліток Кент Дженкінс, котрий виготовив із водопровідних труб ПВХ духовий музичний інструмент, на якому і виконав відому мелодію; грецький гурт Orion's Reign, Metallica, гурт August Burns Red, гурт Imbrium, група Tectum та ін[19]. ONUKA на честь Різдвяних свят у 2017 році випустив кавер-версію «Щедрика».

У фільмі Полювання на дикунів головні герої тікають лісом від поліції, і в цей час на фоні грає «Щедрик» у виконанні хору.

Флешмоб до 100-річчя прем'єри[ред. | ред. код]

Див. також: n:Триває флешмоб «щедрик100challenge»
Старт флешмобу #Щедрик100challenge

У листопаді 2016 року на відзначення 100-річчя першого виконання Щедрика стартував флешмоб «Щедрик 100 challenge». Ініціатор та автор ідеї такого флешмобу — Назарій Давидовський, священник, викладач кафедри теорії та методики музичного виховання Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу (ВГПК), художній керівник народної жіночої хорової капели ВГПК «Соломія».

Суть флешмобу полягає у створенні в інтернет-мережі своєрідної галереї виконання «Щедрика» різними людьми в Україні та за її межами[20]. До кінця 2016 року у флешмобі взяли участь більше 60-ти колективів, зокрема хор «Київ», Народний хор ім. Верьовки, хорові колективи вищих навчальних закладів, церковні хори, вокально-інструментальні ансамблі тощо.

Версії виконання[ред. | ред. код]

Англомовна версія «Щедрика» у виконанні гуртів збройних сил США[ред. | ред. код]

Англомовна версія «Щедрика» виконувалась членами групи американських військово-повітряних сил Тихоокеанського регіону, групою берегової охорони США, групою морських піхотинців США The President's Own, кадетським хором академії ВВС США, групою американської армії Pershing's Own та групою військово-морського флоту США Sea Chanters[21].

Англомовна версія «Щедрика» у виконанні рівнянки Олени Андросової.

Рівнянка Олена Андросова дослівно переклала та виконала «Щедрика»[22].

На Віолончелі[ред. | ред. код]

Версія виконана американським гуртом The Piano Guys[23].

На скрипці[ред. | ред. код]

Слова[ред. | ред. код]

Оригінал[ред. | ред. код]

Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка,
Ста́ла собі́ ще́бетати,
Го́сподаря ви́кликати:
«Ви́йди, вийди́, го́сподарю,
По́дивися на кошару́ —
Там овечки́ покотили́сь,
А ягнички́ народили́сь.
В те́бе това́р весь хороши́й,
Бу́деш мати́ мі́рку гроше́й,
Хоч не гроші́, то полова́,
В те́бе жінка́ чорноброва́.»
Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка.

Англійська версія[ред. | ред. код]

Carol of Bells Дзвінка колядка
Переклад з англійської І.Форостюк[24]

Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares away

Christmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,

Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling

One seems to hear
words of good cheer
from everywhere
filling the air

Oh how they pound,
raising the sound,
o'er hill and dale,
telling their tale,

Gaily they ring
while people sing
songs of good cheer,
Christmas is here,

Merry, merry, merry, merry Christmas,
Merry, merry, merry, merry Christmas,

On on they send,
on without end,
their joyful tone
to every home

Ding dong ding… dong!

Дзвоників дзвін
Всім розповів:
Радісний час,
Свято у нас!

Тут вже Різдво,
Сміх принесло
Для молодих
І для старих.

Дзинь-дзинь-дзилинь
Чується дзвін.
Коляднички
Мов дзвіночки.

З усіх усюд
Кутю несуть,
Віншують нас
В Різдвяний час.

Для всіх родин
Лунає дзвін,
Казку Різдва
Розповіда.

Дзвони і спів,
Йдуть звідусіль.
Різдво прийшло,
Мир принесло.

Хай до всіх прийде Різдво веселе!
Хай до всіх прийде Різдво веселе!

Свято іде.
Хай принесе
Різдвяний дзвін
У кожен дім!

Дзинь-дзинь-дзилинь

Музичні приклади[ред. | ред. код]

Ушанування пам'яті[ред. | ред. код]

Національний банк України 5 січня 2016 року ввів в обіг дві пам'ятні монети «Щедрик (до 100-річчя першого хорового виконання твору М. Леонтовича)» номіналом 5 гривень з нейзильберу та 20 гривень зі срібла.[25] Монети «Щедрик» продовжують серію «Українська спадщина» та присвячені 100-річчю першого виконання твору українського композитора-новатора, майстра хорової мініатюри, автора близько двохсот обробок народних пісень Миколи Леонтовича — «Щедрик» хором Київського університету.

  • Монета НБУ присвячена 100-річчю першого виконання твору

  • Монета (реверс)

  • Срібна монета (реверс)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Щедрик на різних мовах світу. 1 youtube.com
  2. ↑ Щедрик на різних мовах світу. 2 youtube.com
  3. ↑ Музика. — К., 1923. — № 1. — С.13.
  4. ↑ Див. Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003., с.390
  5. ↑ http://www.ukrajinci.hu/arhiv/hromada_62_ua/kultura_ua/leontovics.htm
  6. ↑ Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори: до 130-ї річниці від дня народж. : монографія / А. Ф. Завальнюк. — Вид. 2-ге, доопрац. і допов. — Вінниця: Нова Книга, 2007. — с. 57
  7. ↑ а б Іваницький, с. 12
  8. ↑ В. Кузик, с. 277
  9. ↑ Іваницький, с.241
  10. ↑ Як «Щедрик» став символом Різдва у США youtube.com
  11. ↑ За іншими даними — в 1922 у виконанні хору Олександра Кошиця — http://www.ukrsvit.kiev.ua/forum/index_oliynik.htm Архівовано 1 вересень 2005 у Wayback Machine.
  12. ↑ Пересунько, Тіна. "Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею": невідома історія тріумфу "Щедрика" в Європі. Історична правда. Процитовано 22.12.2020. 
  13. ↑ Пересунько, Тіна (2019). Культурна дипломатія Симона Петлюри: "Щедрик" проти "русского мира". Місія Капели Олександра Кошиця (1919-1924). Київ: Видавничий дім «АртЕк». с. 312. ISBN 978-617-7674-92-3. 
  14. ↑ Історичні факти: створення та поширення всесвітньо відомої обробки “Щедрика”. 34.ua (uk). 34 канал. 2020-12-25. Процитовано 2021-01-06. 
  15. ↑ 34 хв. 08 с. Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  16. ↑ Carol of the Bells — Pentatonix (Official Video) на YouTube
  17. ↑ Carol of the Bells — Steven Sharp Nelson (ThePianoGuys) на YouTube
  18. ↑ Pink Martini. Joy To The World на YouTube
  19. ↑ Див.У ритмі України: Найкращі виконання «Щедрика» у світі — від класики до року // Drohobyczer Zeitung
  20. ↑ У Вінниці стартував флешмоб #Щедрик100challenge. ВІДЕО Архівовано 14 грудня 2016 у Wayback Machine. // Вінницький інформаційний портал
  21. ↑ Марія Моісеєва (2019-12-26). 10 неймовірно красивих та популярних версій "Щедрика". ukrainian.voanews.com (uk). Голос Америки. Процитовано 2021-01-06. 
  22. ↑ Знай наших: Олена Андросова – рівнянка, яка дослівно переклала та виконала «Щедрик». rivne-trend.in.ua (uk). 2021-01-26. Процитовано 2021-01-28. 
  23. ↑ Українська колядка, що прославилась на цілий світ - варіанти звідусіль. texty.org.ua (uk). Texty.org.ua. 2014-01-06. Процитовано 2021-01-06. 
  24. ↑ Дзвінка колядка / Переклад І.Форостюк
  25. ↑ Монета НБУ зі срібла присвячена 100-річчю першого виконання твору

Додаткова література[ред. | ред. код]

  • Кузик В. «Щедрик» [Текст]: аналіз-stretta / В. В. Кузик // Народна творчість та етнологія. — 2013. — N 1(січень-лютий). — С. 42-45 : мал. (електронна версія)
  • Гордійчук М. Микола Леонтович. — Видання друге / Микола Гордійчук. — К.: Музична Україна, 1974. — С.24, 51—52. — (Творчі портрети українських композиторів).
  • Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. — Видання друге, доопрацьоване і доповнене / Анатолій Завальнюк. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. — С.8, 24—25, 57—58, 130—131.
  • «Щедрик» // Дяченко В. П. М. Д. Леонтович. — Видання третє / Василь Дяченко. — К.: Музична Україна, 1969. — С.90—94.
  • Іваницький A.I. Історичний синтаксис фольклору. Проблеми походження, хронологізації та декодування народної музики. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. — 404 с. з нотами, фото, схемами, покажчиками. ISBN 978-966-382-207-5.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Щедрик_(Леонтович)&oldid=30638971