Щедрик (Леонтович)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
snd:
Щедрик
Виконання камерного хору «Київ», версія з оркестровим супроводом
Інструментальне виконання
При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку.

«Ще́дрик» — одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича, знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «Дзвінка колядка, Колядка дзвонів» (англ. Ukrainian Call Carol, Ukrainian Carol of the Bells).

« Щедрик — то не розкладка пісні, то самоцінний твір, осяяний промінням генія, який посяде не останнє місце в світовій музичній літературі »

— композитор Пилип Козицький[1]

Історія створення[ред. • ред. код]

Микола Леонтович

Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя[2]. Перша її редакція була написана до 1901–1902 рр., друга редакція — в 1906—1908 рр., третя — 1914 р., четверта — 1916 р., і нарешті, п'ята — 1919 р.

Уперше «Щедрика» виконав хор Київського університету 1916 року, коли композитор працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав у Музично-драматичній школі Миколи Лисенка (згодом — інституті його імені), працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.

Виконання твору принесло великий успіх. Ім'я Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки. За висловом Кирила Стеценка

« Він — ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе мережива із шовку. Його техніка … настільки «ажурна», ніби тонка різьба із золота, прикрашена самоцвітним камінням. Леонтович бере невеличку річ … і так вичеканить, що просто диву даєшся: маленьку простеньку мелодію він розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб.[3] »

Музика і текст[ред. • ред. код]

Щедрик.jpg

Щодо походження мелодії Щедрика, точних відомостей не існує. На думку А. Іваницького, мотив «Щедрика» міг виникнути в епоху мезоліту (12 тис. років тому)[4]. А. Завальнюк свідчить, що народне першоджерело твору належить до найстаріших зразків українського фольклору[5]. На думку В. Кузик логічно припустити, що М. Леонтович обрав фольклорний зразок, знайомий з дитинства, який побутував на Поділлі[6].

А. Іваницький розглядає цей наспів як багаточленну композицію, що формується з двох бінаростей, які творять дзеркальну симетрію Quarter note.gifEighth note.gifEighth note.gifQuarter note.gif[4] На його думку в цьому наспіві у хрестоматійному вигляді представлено базові логічні фігури (дипластії, комбінації бінарностей, серіації, симетрійні явища у вигляді ритму дроблення з об'єднанням), які складають основу мислення сучасної людини в усіх ділянках ментальної й матеріальної практики[7].

Текстове першоджерело пов'язано з дохристиянською добою, коли новий рік починався ранньої весни з поверненням в Україну ластівок. Інший варіант тексту — «Ой на річці», записаний вчителем співу з Тульчина Ф. Лотоцьким у с. Паланка Гайсинського повіту на Поділлі в грудні 1916 р.. Поширення цього варіанту засвідчило жанрову метамарфозу — переведення Щедрика із щедрівок до колядок, пов'язаних з темою народження Христа.

Микола Леонтович. «Щедрик»

Органічно поєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії, композитор домігся того, що кожен голос відіграє цілком самостійну виражальну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен художній образ у граничному завершенні. Композитор вдається до так званих органних пунктів, на тлі яких будує складні звукові комплекси. Цим він досягає особливої гармонійної насиченості і напруженості звучання.

Англомовну версію, відому як Carol of the Bells, склав у 1930-ті рр. диригент, хормейстер, вчитель музики Пітер Вільховський.

Використання у популярній культурі[ред. • ред. код]

snd:
Щедрик
Виступ хору Олександра Кошиця в Нью-Йорку 1922 року
При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку.

5 жовтня 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку.[8].

Українська культура, по суті, почала виявляти себе з часу, коли до Америки приїхали перші іммігранти з України в 1870-х роках. Однією з найважливіших подій був саме виступ хору Олександра Кошиця в Нью-Йорку в 1922 році. Тут вперше був виконаний «Щедрик» М. Леонтовича, маленьке українське диво, яке розійшлося по всіх континентах. Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільховський (англ. Peter Wilhousky), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «щедрика». Пісня нагадувала Вільховському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» (англ. Carol of the Bells). І досі американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.

Колядка дзвонів широко використовується в рекламі, а її гумористичні версії фігурували в таких американських телесеріалах:

  • «Південний парк» (англ. South Park);
  • «Сімпсони» (англ. The Simpsons; початок 8-ї серії 22-го сезону, кінець 3 серії 23-го сезону, кінець 10 серії 28 сезону);
  • «Гріфіни» (англ. Family Guy);
  • «Суботній вечір у прямому ефірі» (англ. Saturday Night Live).
  • «Менталіст (3-ий сезон,10-та серія)» (англ. The Mentalist).

Пісня викорисовується у кінофільмах:

Канадійський гурт Barenaked Ladies[en] записав щедрівку в своїй обробці для альбому «Barenaked for the Holidays»[en]. Вона з'явилася також у кінці серії Ноель серіалу «Західне крило» (англ. West Wing), коли заступник завідувача відділом кадрів Джош Ліман із асистенткою Діною Мос виходять із парадного входу Білого Дому й зупиняються послухати пісню у виконані вуличного хору.

Переробка пісні в сучасному техно-данс стилі продюсером/діджеєм Демоніксом швидко стала культовою класикою в андерграунді. Опосередковано пісня стала звичною заставкою американського радіо в період різдвяних свят. Колядка стала лейтмотивом естафети «Сараєво напередодні Різдва 12/24», записаної Саватаж, і популяризованої їхнім побічним проектом «Транс-сибірський оркестр» у їхньому дебютному альбомі «Ніч напередодні Різдва та інші історії».

H.P. Lovecraft Historical Society, Carol of the Old Ones зробили пародію на колядку, використовуючи лавкрафтівські теми й лірику.

Наприкінці 2006 року пісня була використана в двох рекламних роликах фірми Dell Latitude Laptops для виробництва GPS-навігаторів Garmin.

Мелодія звучить у треку «Shedry Schedryk» альбому Werewolf української рок-групи Esthetic Education. Уривок «Щедрика» також виконує Іван Дорн у своїй пісні «Дед Мороз „Конфеты“».

Популярний американський гурт-акапелла Pentatonix виконав кавер пісню «Carol of the Bells» й отримав позитивні відгуки від користувачів популярної мережі Youtube[10]. Композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав Стівен Нельсон з американського музичного гурту The piano guys (понад 9 млн переглядів на Youtube)[11].

«Щедрик», який американська музична група «Pink Martini» виконала українською мовою, увійшов до їхнього альбому «Joy to the World».[12]

За версією видання Drohobyczer Zeitung, на початку 2015 було визначено 17 найкращих виконань пісні «Щедрик» у світі — від класики до рок-виконань. Сюди потрапили — вільнюський хор Bel Canto, який виконав пісню в підтримку Євромайдану в грудні 2013; український гурт ROCK-H,Pentatonix, The Piano Guys, Девід Гікен, баскетболісти NBA, які виконали пісню ударами м'ячів; американський підліток Кент Дженкінс, котрий виготовив із водопровідних труб ПВХ духовий музичний інструмент, на якому і виконав відому мелодію; грецький гурт Orion's Reign, Metallica, гурт August Burns Red, гурт Imbrium, група Tectum та ін.[13]

В фільмі Полювання на дикунів головні герої тікають лісом від поліції, в цей час на фоні грає «Щедрик» у виконанні хору.

Флешмоб до 100-річчя прем'єри[ред. • ред. код]

Див. також: n:Триває флешмоб «щедрик100challenge»
Старт флешмобу #Щедрик100challenge

У листопаді 2016 року на відзначення 100-річчя першого виконання Щедрика стартував флешмоб «Щедрик 100 challenge». Ініціатор та автор ідеї такого флешмобу — Назарій Давидовський, священик, викладач кафедри теорії та методики музичного виховання Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу (ВГПК), художній керівник народної жіночої хорової капели ВГПК «Соломія».

Суть флешмобу полягає у створенні у інтернет-мережі своєрідної галереї виконання «Щедрика» різними людьми в Україні та за її межами.[14] До кінця 2016 року у флешмобі взяли участь більше 60 колективів, зокрема хор «Київ», Народний хор ім. Верьовки, хорові колективи вищих навчальних закладів, церковні хори, вокально-інструментальні ансамблі тощо.

Слова[ред. • ред. код]

Оригінал[ред. • ред. код]

Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка,
Ста́ла собі́ ще́бетати,
Го́сподаря ви́кликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару —
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
У тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
У тебе жінка чорноброва.»
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

Англійська версія[ред. • ред. код]

Carol of Bells Дзвінка колядка
Переклад з англійської І.Форостюк[15]

Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares away

Christmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,

Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling

One seems to hear
words of good cheer
from everywhere
filling the air

Oh how they pound,
raising the sound,
o'er hill and dale,
telling their tale,

Gaily they ring
while people sing
songs of good cheer,
Christmas is here,

Merry, merry, merry, merry Christmas,
Merry, merry, merry, merry Christmas,

On on they send,
on without end,
their joyful tone
to every home

Ding dong ding… dong!

Дзвоників дзвін
Всім розповів:
Радісний час,
Свято у нас!

Тут вже Різдво,
Сміх принесло
Для молодих
І для старих.

Дзинь-дзинь-дзилинь
Чується дзвін.
Коляднички
Мов дзвіночки.

З усіх усюд
Кутю несуть,
Віншують нас
В Різдвяний час.

Для всіх родин
Лунає дзвін,
Казку Різдва
Розповіда.

Дзвони і спів,
Йдуть звідусіль.
Різдво прийшло,
Мир принесло.

Хай до всіх прийде Різдво веселе!
Хай до всіх прийде Різдво веселе!

Свято іде.
Хай принесе
Різдвяний дзвін
У кожен дім!

Дзинь-дзинь-дзилинь

Музичні приклади[ред. • ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. • ред. код]

Національний банк України 5 січня 2016 року ввів у обіг дві пам'ятні монети «Щедрик (до 100-річчя першого хорового виконання твору М. Леонтовича)» номіналом 5 гривень з нейзильберу та 20 гривень зі срібла[16]. Монети «Щедрик» продовжують серію «Українська спадщина» та присвячені 100-річчю першого виконання твору українського композитора-новатора, майстра хорової мініатюри, автора близько двохсот обробок народних пісень Миколи Леонтовича — «Щедрик» хором Київського університету.

  • Монета НБУ присвячена 100-річчю першого виконання твору

  • Монета (реверс)

  • Срібна монета (реверс)

Див. також[ред. • ред. код]

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ Музика. — К., 1923. — № 1. — С.13.
  2. ↑ Див. Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003., с.390
  3. ↑ http://www.ukrajinci.hu/arhiv/hromada_62_ua/kultura_ua/leontovics.htm
  4. ↑ а б Іваницький, с.12
  5. ↑ Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори: до 130-ї річниці від дня народж. : монографія / А. Ф. Завальнюк. — Вид. 2-ге, доопрац. і допов. — Вінниця: Нова Книга, 2007. — с. 57
  6. ↑ В. Кузик, с.277
  7. ↑ Іваницький, с.241
  8. ↑ За іншими даними — в 1922 у виконанні хору Олександра Кошиця — http://www.ukrsvit.kiev.ua/forum/index_oliynik.htm
  9. ↑ 34 хв. 08 с. (рос.)
  10. ↑ Carol of the Bells — Pentatonix (Official Video) на YouTube.
  11. ↑ Carol of the Bells — Steven Sharp Nelson (ThePianoGuys) на YouTube.
  12. ↑ Pink Martini. Joy To The World на YouTube.
  13. ↑ Див.У ритмі України: Найкращі виконання «Щедрика» у світі — від класики до року // Drohobyczer Zeitung
  14. ↑ У Вінниці стартував флешмоб #Щедрик100challenge. ВІДЕО // Вінницький інформаційний портал
  15. ↑ Дзвінка колядка / Переклад І.Форостюк
  16. ↑ Монета НБУ зі срібла присвячена 100-річчю першого виконання твору

Джерела[ред. • ред. код]

  • Кузик В. «Щедрик» [Текст]: аналіз-stretta / В. В. Кузик // Народна творчість та етнологія. — 2013. — N 1(січень-лютий). — С. 42-45 : мал. (електронна версія)
  • Гордійчук М. Микола Леонтович. — Видання друге / Микола Гордійчук. — К.: Музична Україна, 1974. — С.24, 51—52. — (Творчі портрети українських композиторів).
  • Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. — Видання друге, доопрацьоване і доповнене / Анатолій Завальнюк. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. — С.8, 24—25, 57—58, 130—131.
  • «Щедрик» // Дяченко В. П. М. Д. Леонтович. — Видання третє / Василь Дяченко. — К.: Музична Україна, 1969. — С.90—94.
  • Іваницький A.I. Історичний синтаксис фольклору. 1-19 Проблеми походження, хронологізації та декодування народної музики. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. — 404 с. з нотами, фото, схемами, покажчиками. ISBN 978-966-382-207-5.

Посилання[ред. • ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Щедрик_(Леонтович)&oldid=22429732