Щекун Андрій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Щекун Андрій)
Перейти до: навігація, пошук
Щекун Андрій Степанович
Monuments of Ukraine Crimea article contest 17.jpg
Андрій Щекун на прес-конференції до старту конкурсу статей у Вікіпедії «Пам'ятки України: Крим», 25 червня 2015
Народився 28 грудня 1973(1973-12-28) (43 роки)
с. Тухля, Сколівський район, Львівська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність журналіст
Відомий Журналіст, громадський діяч

Андрі́й Степа́нович Щеку́н (*28 грудня 1973, с. Тухля, Сколівський район, Львівська область) — український журналіст, громадський діяч, генеральний директор Національного газетно-журнального видавництва[1], голова громадської організації "Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український Дім».

Біографія[ред.ред. код]

Народився 28 грудня 1973 року в селі Тухля Сколівського району Львівської області. 1993 року закінчив Самбірське педагогічне училище, 1998-го — Сімферопольський державний університет, український філолог.

1998—2000 — вчитель української мови та літератури Бахчисарайської ЗОШ № 1.

2000—2014 — редактор кримської незалежної газети «Думка».

2003—2014 — директор Інформаційного видавничо-виробничого центру, агенції громадських та політичних новин «Медіа-Крим».

2008—2011 — в.о. директора, директор Державного Підприємства "Видавництво «Таврія».

2011—2012 — завідуючий виробничою практикою студентів Кримського інституту інформаційно-поліграфічних технологій Української Академії Друкарства.

2013—2015 — директор ТОВ «Український центр інформації та видавничої справи „Таврія“».

Наказом Міністерства культури України від 28 жовтня 2015 року № 780/0/17-15 Андрія Щекуна призначено на посаду генерального директора Державного підприємства «Національне газетно-журнальне видавництво»[1].

Громадська діяльність[ред.ред. код]

1993—1996 — відповідальний секретар студентського братства «Зарево» (м. Сімферополь, АР Крим), заступник голови Сімферопольської громадської організації «Українська студентська спілка». Разом з дружиною розвивав кримський «Пласт».

1996—1999 — член Народного руху України, голова Кримської республіканської організації «Молодого Руху».

1999—2004 — член Української народної партії, заступник голови Кримської республіканської організації.

2000—2007 — голова громадської організації «Український Дім» (місто Бахчисарай), яка сприяла відкриттю на базі Бахчисарайської ЗОШ № 4 класів з українською мовою навчання (з 1 по 11 клас) і групи в дитячому садочку № 8.

З 2011 року — голова громадської організації "Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім».

Події 2013—2014 років[ред.ред. код]

2013—2014 — координатор громадянського руху «ЄвроМайдан-Крим». Активний учасник підтримки Майдану, організатор акцій у Криму.

2 березня 2014 року в Криму для захисту інтересів місцевих етнічних українців створив Всекримську Українську Раду, до складу якої ввійшло кілька громадських організацій.

9 березня 2014 року був захоплений в полон проросійськими сепаратистами в місті Сімферополі. Перебував в полоні 11 днів. Зазнав катувань та тортур зі сторони так званих «спеців», найбільш вірогідно це були представники спецслужб РФ.

20 березня 2014 року був звільнений з шістьма українцями, що також перебували у полоні сепаратистів. Відбувся обмін полоненими на підступах села Чонгар Херсонської області, кордон з АР Крим. З 20 по 28 березня знаходився в Херсонській та Київській лікарнях.

З 2014 року — співкоординатор громадської спілки «Координаційна рада організацій вимушених переселенців з Криму».

Нагороди[ред.ред. код]

  • Медаль «За жертовність та любов до України» УПЦ КП (2015)
  • Відзнака «Свободи і Миру на всесвіт від України», що започаткована "Фундацією національно-патріотичного єднання і духовності «Лицар Доброї Волі» (2017)[2]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]