Щекун Андрій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Щекун Андрій)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щекун Андрій Степанович
Monuments of Ukraine Crimea article contest 17.jpg
Андрій Щекун на прес-конференції до старту конкурсу статей у Вікіпедії «Пам'ятки України: Крим», 25 червня 2015
Народився 28 грудня 1973(1973-12-28) (45 років)
с. Тухля, Сколівський район, Львівська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність журналіст
Відомий завдяки Журналіст, громадський діяч
Alma mater ТНУ
Партія НРУ
Нагороди
Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня

Андрі́й Степа́нович Щеку́н (*28 грудня 1973, с. Тухля, Сколівський район, Львівська область) — український журналіст, громадський діяч, видавець, головний редактор газети «Кримська світлиця»[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 28 грудня 1973 року в селі Тухля Сколівського району Львівської області. 1993 року закінчив Самбірське педагогічне училище, 1998-го — Сімферопольський державний університет, український філолог.

1998—2000 — вчитель української мови та літератури Бахчисарайської ЗОШ № 1.

2000—2014 — редактор кримської незалежної газети «Думка».

2003—2014 — директор Інформаційного видавничо-виробничого центру, агенції громадських та політичних новин «Медіа-Крим».

2008—2011 — в.о. директора, директор Державного Підприємства "Видавництво «Таврія».

2011—2012 — завідуючий виробничою практикою студентів Кримського інституту інформаційно-поліграфічних технологій Української Академії Друкарства.

2013—2015 — директор ТОВ «Український центр інформації та видавничої справи „Таврія“».

Наказом Міністерства культури України від 28 жовтня 2015 року № 780/0/17-15 Андрія Щекуна призначено на посаду генерального директора Державного підприємства «Національне газетно-журнальне видавництво»[2].

З 2019 — головний редактор газети «Кримська світлиця»[3].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

1993—1996 — відповідальний секретар студентського братства «Зарево» (м. Сімферополь, АР Крим), заступник голови Сімферопольської громадської організації «Українська студентська спілка». Разом з дружиною розвивав кримський «Пласт».

1996—1999 — член Народного руху України, голова Кримської республіканської організації «Молодого Руху».

1999—2004 — член Української народної партії, заступник голови Кримської республіканської організації.

2000—2007 — голова громадської організації «Український Дім» (місто Бахчисарай), яка сприяла відкриттю на базі Бахчисарайської ЗОШ № 4 класів з українською мовою навчання (з 1 по 11 клас) і групи в дитячому садочку № 8.

2011—2015 — голова громадської організації "Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім».

2014 — на виборах до Верховної Ради — кандидат в народні депутати від партії «Сила людей», № 15 у виборчому списку. На час виборів: директор ТОВ «Український центр інформації та видавничої справи „Таврія“», член Політичної партії «Сила людей», проживає в селі Щасливе Бориспільського району Київської області[4].

Події 2013—2014 років[ред. | ред. код]

2013—2014 — координатор громадянського руху «ЄвроМайдан-Крим». Активний учасник підтримки Майдану, організатор акцій у Криму.

2 березня 2014 року в Криму для захисту інтересів місцевих етнічних українців створив Всекримську Українську Раду, до складу якої ввійшло кілька громадських організацій.

9 березня 2014 року був захоплений в полон проросійськими сепаратистами в місті Сімферополі. Перебував в полоні 11 днів. Зазнав катувань та тортур зі сторони так званих «спеців», найбільш вірогідно це були представники спецслужб РФ.

20 березня 2014 року був звільнений з шістьма українцями, що також перебували у полоні сепаратистів. Відбувся обмін полоненими на підступах села Чонгар Херсонської області, кордон з АР Крим. З 20 по 28 березня знаходився в Херсонській та Київській лікарнях.

З 2014 року — співкоординатор громадської спілки «Координаційна рада організацій вимушених переселенців з Криму».

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]